Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Слухати казку “Королик і Ведмідь”:
Іван Франко
Збірка казок “Коли ще звіри говорили”.
Ішов Ведмідь з Вовком по лісі, аж ось зацвірінькала якась пташка у корчах. Підійшли ближче, а маленька пташка з задертим хвостиком скаче по гілках та цвірінькає.
— Вовчику-братику, а що це за пташка так гарно співає? — запитав Ведмідь.
— Цить, Ведмедю, це Королик! — шепнув Вовк.
Слухати казку “Ворона і Гадюка”:
Іван Франко
Збірка казок “Коли ще звіри говорили”
На дупластій, головастій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо. Не сподіваючись ніякого лиха, нанесла яєць, висиділа, а коли повикльовувалися з яєць Вороненята, стара Ворона полетіла шукати для них поживи.
Слухати казку “Заєць та Ведмідь”:
Іван Франко
Збірка казок “Коли ще звіри говорили”
Був собі в одному лісі дужий та лютий Ведмідь. Піде було по лісі й душить та роздирає все, що потрапить: одного з’їсть, а десятеро й так покине, тільки дарма життя збавить. Ліс був великий, і звірини в нім було багато, та проте страх напав на всіх. Адже ж так і року не мине, а в цілім лісі душі живої не лишиться, коли Бурмило так господарюватиме. Радили раду і присудили звірі так. Вислали до Ведмедя посланців і звеліли йому сказати:
Слухати казку “Лис і Дрозд”:
Іван Франко
Збірка казок “Коли ще звірі говорили”
Ішов Кабан у Київ на ярмарок. Аж назустріч йому Вовк.
— Кабане, Кабане, куди йдеш?
— У Київ на ярмарок.
— Візьми й мене з собою.
— Ходімо, куме.
Ішли, йшли, аж назустріч їм Лис.
Слухати казку “Принцеса на горошині”
Ганс Крістіан Андерсен
Жив колись один принц, і захотілось йому одружитися з принцесою, та тільки з справжньою принцесою. Він об’їздив цілий світ, щоб знайти таку, але так і не знайшов собі нареченої. Принцес було скільки завгодно, та чи були вони зовсім справжні, цього він ніяк не міг добрати. Все йому здавалось, що щось не так. От він і повернувся додому зажурений — адже він так хотів знайти справжню принцесу і одружитись.
Слухати казку “Рибина i перстень”:
Англійська народна казка
На пiвночi Англiї жив собi можновладний барон. Вiн знався на рiзних чарах i вмiв ворожити та передбачати, що кому на вiку судилося. От народився у нього син. Росте, пiдростає. Ось йому вже й чотири роки минуло. I вирiшив барон дiзнатися, яка ж доля чекає на хлопця. Була у нього така книга, i в нiй записано все, що має вiдбутися, на багато рокiв уперед. Розгорнув вiн її і вичитав: син має одружитися з бiдною дiвчиною. Дiвчина та тiльки-но народилася в мiстi Йорку, в будинку, котрий стоїть на тому мiсцi, куди опiвднi падає тiнь вiд шпиля собору. Батько дiвчинки вбогий i має, крiм неї, ще п’ятьох дiтей.
Слухати казку “Джек і бобове стебло”:
Англійська народна казка
Давно-предавно, а точніше сказати — не пригадаю коли, жила на світі бідна вдова з сином. Допомоги їм чекати не було звідки, отож і жили вони нужденно, часом не лишалося ні жменьки борошна, ні жмутика сіна для корови. От одного разу мати й каже:
— Що ж вдієш, Джек, доведеться нам продати корову.
— Навіщо? — запитав той.
— Він ще запитує навіщо! Та щоб купити хліба, нерозумна твоя голова!
— Гаразд, — поводився Джек. — Завтра ж уранці відведу Рябуху на ярмарок. Візьму за неї добрі гроші, не журіться, мамо.
Слухати казку “Мудра дівчина”:
Українська народна казка
Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже:
— Потроху відробиш мені за неї.
Слухати казку “Вовк-старшина”:
Іван Франко
Збірка казок “Коли ще звіри говорили”
Пасся раз Осел на пасовиську та якось наблизився до лісу, а за пнем сидів Вовк, вискочив до Осла й хотів його роздерти. А Осел, дарма що його за дурня вважають, зараз надумав, що йому зробити. Вовк до нього біжить, а він усміхається так радісно, кланяється йому низенько та й каже:
Слухати казку “Заєць та іжак”:
Іван Франко
Збірка казок “Коли ще звіри говорили”
Їжак стояв собі коло дверей своєї нори, заклав лапки за пояс, виставив ніс на теплий вітер та й мугикав собі стиха пісеньку — чи гарну, чи погану, кому яке до того діло? Як знає, так і співає.
Мугикав собі тихенько, а далі подумав: