Для молодшого шкільного віку
Казкова вікторина
Як Ганс Крістіан Андерсен назвав свою автобіографічну книгу?
(«Казка мого життя».)
В якій країні народився казкар?
(В Данії.)
Яку країну Г. К. Андерсен називає «Лебедине гніздо»?
(Свою рідну Данію.)
В гостях у Веснянки
Для дошкільного віку ІІ мол. групи
Казковий сценарій весняного свята
Діти заходять до залу під мелодію « Хлопайте в ладоши»
Ведуча Не попрощались ще з зимою,
А вже весна несе тепло.
І свято мами дорогої ,
Як завжди в березні прийшло!
Кирило Кожум’яка
Для середнього шкільного віку
Українська народна казка
Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину.
Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давати. Послав княвь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й сказати не можна. То змій її й полюбив. От вона до нього прилестилась та й питається раз у нього:
Лисиця і глечик
Для молодшого шкільного віку
Українська народна казка
Були собі дід та баба. Пішли вони в полежати. І взяли із собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже:
— Де б це глечика поставити в спрагу?
— Постав, стара, під кущем.
Баба послухала діда і поставила під кущем.
Казка про липку і зажерливу бабу
Для молодшого шкільного віку
Українська народна казка
Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже;
— Ти б старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити.
— Добре,— каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс.
Приходить дід до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує — липка каже людською мовою.
Дідова дочка й бабина дочка
Для середнього шкільного віку
Українська народна казка
Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго пожила баба, чи ні, та й задумала вмерти. А як умирала, то своєму чоловікові казала:
— Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди — не бери тої удови, що біля нас живе з дочкою, бо вона тобі буде жінкою, а нашій дитині не буде матір’ю!
— Добре,— відказав чоловік,— не буду брати не то її, а й ніякої, і женитися не буду.
Про правду і кривду
Для середнього шкільного віку
Українська народна казка
Жили колись-то два брати: один багатий, а другий такий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він живе теж бідно. І спитався раз він у свого дядька:
— А що, дядьку, як лучче тепер жити: чи правдою, чи неправдою?
— Е-е-е-!.. Де ти тепер найшов правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда.
— Ні, дядьку! Є правда — правдою лучче жити.
Про матір
Для середнього шкільного віку
Міфи та легенди України
В одному домі лежав хворий хлопчик, так, що ніякої надії на життя не було. І всі над ним плакали: отець, мати і дві сестрички. Плакали, бо хлопчик умре.
Коли звечоріло, одна сестричка вийшла надвір. Видить, стоїть у дворі хтось у чорному.
Вона не розбирає хто та й звідає:
– Хто в нашому дворі стоїть?
Байка про байку
Для молодшого шкільного віку
Іван Франко
І
Але ж се все байки! — в один голос закричали Діти, коли я скінчив оповідати їм оте все, що написано в тій книжці.
— Так, дітоньки, байки. А знаєте ви, що то байка?
— Знаємо, знаємо! То щось таке, що не є правда.
— Овва! А хто ж то сказав вам се?
Про Юру та його братів
Для дошкільного віку
Божена Немцова
Юра, Йожка та Янко були рідними братами; всі троє були жонаті, і кожен з них мав уже кількох дітей. Тут помер їхній старий батько і залишив їм кілька корів, щоб вони поділилися порівну.
Старші брати, Йожка та Янко, мали багатих жінок, мали господарство. Юра одружився з бідною дівчиною, жив у маленькій хатинці і мав найбільше дітей. Та це було братам байдуже, вони хотіли узяти корів собі, а Юру залишити ні з чим. Але вони не могли це так просто братові сказати і корів собі лишити, і тому запропонували вигнати корів на ніч і залишити хліви відчиненими. До чийого хліва корова піде, тому вона й належатиме.