Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Василь Сухомлинський
З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.
На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги, і її затопчуть.
Василь Сухомлинський
Вирізав батько Юркові коника з дерева. Та такого гарячого, баского. Б’є копитами коник, ось-ось поскаче.
Поставив Юрко його на вікно й ліг спати. Коли це бачить: підняв коник голову, затремтіла вогняна грива. Зіскочив з вікна Вогнегривий і пострибав по долівці.
Для молодшого шкільного віку
Василь Сухомлинський
Жив на світі Мудрий Чоловік. Він придумав літери. Вирізав їх із березової кори, поклав до козубця й думає: «Ось піду завтра до людей, навчу їх писати і читати.»
Василь Сухомлинський
У мурашнику вирує життя. Тисячі мурашок щось роблять. Одні будують кімнати малесенькі, в яких ховаються від негоди. Другі несуть додому крихітки картоплі, буряків, зернинки, насінинки – все, що знайдуть у полі. Треті полюють на комах – жучків, мух.
Василь Сухомлинський Поміж морквою поріс бур’ян. Пішла Марина на город, бур’ян вириває. Та все правою рукою. А ліва нічого не робить. Права втомилася й питає ліву руку: — Чому ти гуляєш? Дивись, як я працюю, уже жилки болять. А ти — нероба. Соромно стало лівій руці. Стала й вона рвати бур’ян. Швидко так і закінчила … Читати далі
Василь Сухомлинський
Сподобалося жабі, як журавель співає. Сидить вона в болоті, слухає журавлиний спів і думає: “Навчуся і я співати по-журавлиному. Буду не така, як усі жаби. Хай дивується увесь жаб’ячий рід”.
Для молодшого шкільного віку
Василь Сухомлинський
Жив Кулик у болоті, а Перепел у житі. Сумно стало Куликові в болоті. От він і каже своїм друзям-куликам:
– Хіба це життя? Кругом болото й болото. Ну, що тут гарного? Піду я в жито жити. От там краса!
Василь Сухомлинський
На грядочці виросла гарна квітка жоржини. Біла, як мармур, духмяна. Літають над нею бджоли й джмелі, беруть нектар.
У квітці сорок дві пелюстки. І ось одна з них загордилася:
Василь Сухомлинський
У нашій шкільній теплиці зустрілися осіння й весняна квітки. Ось як це сталося.
Перенесли ми в теплицю осінні квіти — хризантеми. Зацвіли вони — білі, фіолетові, рожеві. А біля них зеленів паросток бузку. Наближався Новий рік. Надворі йшов сніг, шумів зимовий вітер, а в теплиці було затишно й тепло. Одного сонячного ранку зацвів бузок. Відкрила Бузкова квітка блакитні оченята, побачила білу Хризантему й питає здивовано:
Для дошкільного віку
Василь Сухомлинський
Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунулись чорні хмари. Пішов дощ. Під високою гіллястою шовковицею сидів Василько.
Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя. Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки.