Для молодшого шкільного віку
Дмитро Павличко
Знесла курочка яйце
І давай кричать про це.
— Куд-кудак, куд-кудак —
Знесла яйце, як ходак! *
Літературні казки
Папуга
Для молодшого шкільного віку
Дмитро Павличко
До кравця, до свого друга,
Вбіг задиханий папуга.
— На концерт лечу,— кричить,—
Фрак поший мені за мить!
Лелека
Для молодшого шкільного віку
Дмитро Павличко
Ходить бузько по мочарах
У червоних чоботярах,
Дивиться в прозору воду,
Ганить жаб’ячу породу:
— Боже, як мені набридло
Це моє болотне їдло,
Ці витрішкуваті жаби
Без найменшої приваби!
Розмова
Для молодшого шкільного віку
Дмитро Павличко
(За народними мотивами)
— Де ти, киценько, була?
— Я була аж край села.
— Що ти, кицю, там робила?
— Хвостом жито молотила.
— А може, то був овес?
— Ні, овес молотив пес.
Золоторогий Олень
Для молодшого шкільного віку
Дмитро Павличко
Поема
1
Це було давно-давно
У карпатськім краї,
Ще коли літали там
Лебедині зграї.
Диків, лисів і кізлиць
Множество ходило.
Спав собі за кожним пнем
Бурий ведмедило.
Вікторина “Казки Андерсена”
Для молодшого шкільного віку
Казкова вікторина
Як Ганс Крістіан Андерсен назвав свою автобіографічну книгу?
(«Казка мого життя».)
В якій країні народився казкар?
(В Данії.)
Яку країну Г. К. Андерсен називає «Лебедине гніздо»?
(Свою рідну Данію.)
Байка про байку
Для молодшого шкільного віку
Іван Франко
І
Але ж се все байки! — в один голос закричали Діти, коли я скінчив оповідати їм оте все, що написано в тій книжці.
— Так, дітоньки, байки. А знаєте ви, що то байка?
— Знаємо, знаємо! То щось таке, що не є правда.
— Овва! А хто ж то сказав вам се?
Про Юру та його братів
Для дошкільного віку
Божена Немцова
Юра, Йожка та Янко були рідними братами; всі троє були жонаті, і кожен з них мав уже кількох дітей. Тут помер їхній старий батько і залишив їм кілька корів, щоб вони поділилися порівну.
Старші брати, Йожка та Янко, мали багатих жінок, мали господарство. Юра одружився з бідною дівчиною, жив у маленькій хатинці і мав найбільше дітей. Та це було братам байдуже, вони хотіли узяти корів собі, а Юру залишити ні з чим. Але вони не могли це так просто братові сказати і корів собі лишити, і тому запропонували вигнати корів на ніч і залишити хліви відчиненими. До чийого хліва корова піде, тому вона й належатиме.
Про сонце, місяць, вітер, про красну Уляну та про двох чарівних коней
Для дошкільного віку
Божена Немцова
Жили, були король і королева, і були в них три прегарні дочки та син. Якось відправилися король з королевою оглянути свої володіння. Виходячи з дому, наказав король своєму синові добре слідкувати за сестрами і не відпускати їх нікуди. Син пообіцяв, і король з королевою поїхали.
Другого дня саме опівдні хтось постукав у вікно і гукнув:
— Янко, Янко, молодий королевичу, віддай мені твою старшу сестру за жінку!
Це був король Сонце. Коли Янко почув це, він покликав старшу сестру і спитав її:
Про дванадцять місяців
Для дошкільного віку
Божена Немцова
У однієї жінки було дві дочки: одна рідна, друга — падчерка. Свою вона дуже любила, а на падчерку спокійно дивитися не могла лише тому, що Марушка була вродливіша, ніж її Голена.
Добра Марушка не знала про свою красу і не могла зрозуміти, чому це мати завжди так гнівається, коли не погляне. Все їй доводилося робити самій: в хаті прибирати, варити, прати, шити, прясти, сіно носити і за коровою доглядати. Голена лише вбиралася і ніжилася на ґанку. А Марушка охоче працювала, терпляче зносила сестрині й материні лайки та прокльони, як ягнятко.
Та все це було даремно; з кожним днем вони ставали все гірші і лише тому, що Марушка робилася все вродливішою, а Голена — потворнішою. І подумала мати: