Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Василь Сухомлинський
У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: “Беріть заступи, підемо копати поле”. Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою.
— Для чого ми копаємо? — питають вони.— І взагалі, для чого ми живемо на світі?
Батько й каже синам:
— Бачите цю велику гору? — І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.
Леся Українка
Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів. Нічого він не тямив: ані гніздечка звити, ані зерна доброго знайти, — де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з’їсть. Тільки й того, що завзятий був дуже, — є чого, нема чого, а він вже до бійки береться.
Василь Сухомлинський
Прийшла Лисиця на базар, принесла повну торбу якогось краму, прикритого білим рушничком. Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, підняла пухнастий комір, поставила кошик на стіл, відкрила, й побачили люди: у кошику хитринки.
Михайло Стельмах
(за мотивами болгарської народної казки)
Хитрий лис, щербатий лис
Уночі у клуню вліз,
Нишком виліз на драбину,
А з драбини — на бантину,—
Курку — хап! — і у торбину…
Слухати казку “Осел і Лев”:
Іван Франко
Збірка казок “Коли ще звіри говорили”
Був собі Осел. Багато було йому праці у господаря.
«Давай,— думає,— втечу в ліс і буду жити на волі! Буду собі пастися в лісі, і хто мені що зробить? »
Для дошкільного віку
Василь Сухомлинський
Над зеленим лугом літали два метелики. Один білий, другий червоний. Зустрілися, сіли на зеленому листочку та й хваляться. Білий метелик каже:
Василь Симоненко
Лесик, Толя й два Володі
Сумували на колоді.
Лесик скаржився: “Хлоп’ята,
Страх як тяжко жить мені –
Слухай маму, слухай тата,
Умивайся день при дні.
Наталя Забіла
До козиної до хати
з лісу стежечка веде.
В хаті маму ждуть козлята,
а коза із лісу йде.
Олег Головко
Його ми на канікули
Покликали в дохід,
Але сказав Якбикало:
– Якби-то вертоліт,
Якби-то у вагоні
Постеля під вікном,
Зиновій Квіт
Багато тисяч літ тому жила в Україні прекрасна дівчина. Була юна добра, ласкава, щира і привітна, готова всім допомогти. А коли глянула на кого своїми чарівними очима, то відразу відчували до неї прихильність та любов. Співала вона так гарно, що здавалось — неначе то соловейко співає. Маленькі діти і молодь прагнули бути з нею разом. А вона розказувала діточкам про чудові речі, співала їм українські пісні і тим вливала любов до України й українського народу в їхні юні душі.