Василь Сухомлинський

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

На високому стеблі – велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилося з-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє. Вітає його:

– Добрий день, сонечку, я так довго чекав тебе!

Читати далі

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

У матері було сім синів – найстаршому дев’ять років, а наймолодшому – три.

Спекла мати кожному синові по пшеничному жайворонку – і собі один. Виймає мати із печі жайворонків, ставить на стіл, а діти сидять рядочком, очей з них не зводять.

Рум’яні жайворонки, пишні. Сидять на столі й у відчинене віконце виглядають, наче полетіти збираються.

Читати далі

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

На стіні висить відривний календар. Сьогодні – п’яте січня. Оленка маленька, їй усього три рочки, але вона знає: щодня з календаря відривають один листочок. Вона просить бабусю:

– Покажіть, де буде весна.

Бабуся й показує.

Оленка сумує: як багато ще листочків треба відірвати.

Читати далі

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

В неділю Юрко прокинувся дуже рано й весело сказав матері:

– Мамо, сьогодні ми йдемо до лісу.

– Надворі дощ, – каже мати. – Ллє, як з відра. Не підете до лісу.

Юрко виглянув у вікно: на подвірї калюжі, небо облягли сірі хмари.

Юрко сів біля столу й заплакав…

Читати далі

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

Того року була рання весна. В середині квітня зацвіли сади.

Настав травень.

Одного ясного ранку Оля вийшла в сад і побачила велику квітку. Вона прибігла до мами й радісно сказала:

– Мамо, червона троянда зацвіла.

Читати далі

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

Рано-вранці на квітці троянди прокинулася Краплина роси.

– Як я тут опинилася? – здивувалася краплинка.

– Увечері я була високо в небі – і захотілося їй знову в небо.

Читати далі

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

Восени батько купив Борисові Ковзани. А його другові, Євгенові, подарував батько лижі.

Думає Борис, що краще – ковзани чи лижі? Мабуть, лижі. Адже на лижах можна кататися скрізь – і в селі, і в лісі. А на ковзанах – тільки на ставку.

Читати далі

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

Восени в степу не змовкало пташине щебетання. Пташки злітались на скошене поле, дзьобали зернятка. А на узліссі стояла Горобина, рясно обліплена червоними гронами. Стоїть Горобина й дивується: чому до неї не летять птахи. Питається вона у Дрозда.

Читати далі

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

Серед зими потеплішало, пішов дощ, а потім знову замерзло. Вкрилися льодом дерева, зледеніли шишки на ялинках. Немає чого їсти дятлові: стукає об лід, а до кори не достукається.

Читати далі