Для дошкільного віку
Казковий сценарій літнього свята
ДІЙОВІ ОСОБИ
Ведуча — вихователь
Діти:
Літо
Бджілка
Дятлик
Лисичка
Сорока
Зайчик
їжачок
Соловейко
Білочка
Гриб
Кошеня
Черепаха
ХІД ЗАХОДУ
Ведуча
Ходить літо
Білим світом
Від двора і до двора.
А за літом червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні,
Куштувать дає шпакам.
Хлопчик
Погляньте навколо: дерева, кущі, квіти… Все прокидається і розквітає. Аж ось…
На дорозі лежить квітка,
Пелюстки згортає.
Я хотів її підняти —
А вона літає.
Дівчинка
Ой, літо, вже літечко
Тепле прийшло,
Багато нам радощів
Всім принесло,
Дарує нам сонячні
Світлі деньочки,
Віночки плете з золотих
Колосочків.
Звучить пісня про літо за вибором музичного керівника.
Під музику заходить дівчинка-Літо.
Літо
Я, веселе літечко, вже збудилось,
У яскраве платтячко нарядилось,
Я не сплю, не сплю, а працюю,
На землі нашій прекрасній порядкую.
Як все гарно навкруги цвіте зеленіє!
А звідки доноситься оце: «Жу-жу»? Піду подивлюся.
1- а дитина
Золотий бджолиний рій
Носить мед у вулик свій.
Працюють бджілки охочі —
Зранку трудяться до ночі.
2- а дитина
Ніжні крильця розбризкують
Сонце мерехтливо.
Стан тонюсінький-тонснький
Клопочеться живо.
3- я дитина
Вже на лапки начіпляли
Важкі горошини.
В цвіт пірнають-гойдаються
В білій конюшині.
4- а дитина
Нахилилась голівонька,
Росами умита,—
Це тобі вклонилась квітка,
Бджілко працьовита.
«Влітає» дівчинка-«бджілка». Діти разом з Бджілкою співають пісеньку.
«Жаль», — жалілася бджола,
Я у лісі не жила.
Я не вчилася у школі.
Бо збирала мед у полі.
Але з дітками дружу,
їм співаю: «Жу-жу-жу-у…»
По залі розкладені вирізані з паперу квіти, на кожній квіточці лежить цукерка. Це галявина. Бджілка починає збирати у кошик, який тримає в руці, цукерки-нектар. Виходить Літо.
Літо
Вітаю, тебе, бджілко-трудівнице.
Бджілка
Добрий день. А ти хто?
Літо
Я — Літо. Прийшло до вас у гості. Хочу подивитись на ваш ліс.
Бджілка
Ой, як гарно, що ти до нас завітало. Скільки квітів зацвіло навкруги! А скільки в них нектару! Полечу, розкажу про цю галявину своїм сестричкам, покажу їм сюди дорогу.
Збирається йти, назустріч їй — хлопчик-«Дятлик».
Дятлик
Ти хто?
Бджілка
Я — Бджілка, а ти хто?
Дятлик (розгублено). Я… я… я той, що весь час стукає.
Бджілка
Ти годинник?
Дятлик
Ні, я той, що носить червону шапочку.
Літо (підходить до Дятлика)
Тоді ти півник.
Дятлик (роздратовано)
Ні. Я той, що очищає ліс від шкідників.
Бджілка
Не гнівайся, я вже здогадалась. Ти — пилосос,
Дятлик
Ні-і-і!
Літо
Ні так ні! Ти забув, як тебе звати?
Дятлик
Так, я від великого горя забув своє ім’я.
Літо. А яке в тебе горе?
Дятлик
У нашому лісі трапилась біда.
Бджілка (злякано)
Яка?
Дятлик
А невже ти не помітила, як тихо в лісі?
Літо
І справді. А куди зникли всі звірі, чому не чути пташок?
Дятлик
Не почуємо ми вже пташок.
Бджілка
Чому?
Дятлик
Тому що господар лісу Михайло Потапович видав новий наказ: усі птахи і звірі повинні займатися справою.
Літо і Бджілка
Якою?
Дятлик
Ой, боюсь казати це слово, таке страшне.
Бджілка
Ну, кажи вже.
Дятлик
Біз-не-сом.
Літо
Так, так… бізнесом. Це коли ведмідь, окрім своєї шуби, хоче мати ще лисячу, заячу.
Дятлик
Так.
Літо
І їздити лісом на легковій машині.
Дятлик
Так. А пам’ятаєш ту галявину, де цвіли ромашки та співав соловейко?
Бджілка
Я дуже любила цю галявинку.
Дятлик
А тепер на тій галявині влаштували лісовий ярмарок.
«Залітає» Сорока.
Сорока
Ой, не можу! Ой, не можу! Білка хвоста свого продала їжакові. Ви уявляєте собі їжака з білчиним хвостом?! Полечу далі розповідати.
Відлітає.
Літо
Ходімо на галявину, все самі побачимо.
До зали вбігають дітки-звірята.
Лисичка (викрикує)
Продається пишний хвостик
Модницям на диво.
Продається гарний хвостик —
Купуйте сміливо.
Зайчик
Продається біла шубка —
Легка, як пушинка.
Тепла, як у хаті грубка,
Гарна, як сніжинка.
їжачок
Ми — маленькі їжачки,
Продаємо голочки;
Продамо ось голочки —
Купим собі піджачки.
Соловейко
Я — маленький соловейко,
Живу на узліссі.
Голос мій без мікрофона
Чути всім у лісі.
Та не хочу вже співати,
Хочу голос свій продати.
А куплю магнітофона,
Підключу до мікрофона —
Хай співає на весь ліс.
Білочка
Я руда, пухнаста білочка,
Маю хатку на сосні.
Я гриби сушу на гілочці,
Не страшна зима мені.
Продаю горішки й сушені гриби!
Гриб
Я — білий гриб, я — боровик,
До шапочки своєї звик.
Та хочу я її продати —
На модну шапку поміняти.
Кошеня
Я, сіреньке кошенятко,
Буду лиш сметанку пить.
Я круте вже кошенятко —
Мишей тепер самі ловіть.
Продаю мишоловки!
Черепаха
Я — болотна черепаха,
Називають всі «невдаха». ‘
Досить вже мене жаліти,
Хочу я розбагатіти —
Ключик золотий продам
І тоді, на заздрість вам,
Буду жить в столиці.
На галявину виходять Літо, Бджілка і Дятлик. Звірята кидаються до них і пропонують свій товар.
Бджілка
Стійте, озирніться навколо. Подивіться, що ви зробили з нашою галявиною!
Дятлик
Ніжні квіти, густі трави
Ліс наш прикрашали.
Ви ж красу і гордість нашу
За мить затоптали.
Бджілка
Що з вами сталося? Чому ви покинули свої лісові домівки? Адже всі ми діти матінки-Природи, отже, кожен повинен робити те, що наказала Природа, а не ведмідь.
Соловейко своїм співом —
Сповіщати про весну.
Дятел лікувати в лісі
Від хвороб дуби, сосну.
Дятлик
Бджілка — мед збирати з квітів
Із усіх лісів, садів.
Білка — прикрашати віти
Низками смачних грибів.
Літо
Ліс для вас усім багатий,
Все, що в ньому є, — твоє.
Тож навіщо продавати
Найдорожче, що в вас є?!
Соловейко
Зрозумів я, любі друзі:
Без пісень моїх — біда.
Голос мій у лісі, в лузі —
Як для квіточки вода.
їжачки
Ми не будем продавати
Гострих голочок своїх.
Ними будемо збирати гриби —
Вистачить на всіх.
Білочка
Повернусь я в ліс сосновий,
Грибів, ягід насушу
І в холодний день зимовий
Вас у гості запрошу.
Дятлик
Як добре, що всі ми повернемось у наш ліс, і в ньому знову заще-
бече соловейко. А Михайлові Потаповичу ми скажемо ось що.
Зайчик
Всі ми: звірі і звірята,
І пташки, і пташенята —
Діти рідної землі,
І дорослі, і малі.
Лисичка
Тож давайте пам’ятати:
Дуже легко все продати,
Та нелегко повернути
Все, що втрачене, забуте.
Літо
От і добре, що все повернулось на свої місця. Тож давайте веселитися, співати.
Звучить пісня «Здрастуй, сонечко!» або інша за вибором музичного керівника.
ЗДРАСТУЙ, СОНЕЧКО!
Я всміхаюсь сонечку:
— Здрастуй золоте!
Я всміхаюсь квітоньці:
Хай вона росте!
Я всміхаюсь дощику:
— Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся —
Зичу їм добра! (Двічі)
Можна влаштувати цілий концерт, в який включити пісні про звіряток, літо, різноманітні танці, ігри.
Л. Забашта