Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Брати Грімм
Колись давно жили собі король і королева. І щодня вони зітхали:
– Ох, якби в нас була дитина!
А дитини все не було.
Та одного разу, як королева купалася в ставку, з води на берег вилізла жаба та й каже їй:
– Твоє бажання здійсниться. Не мине й року, як у тебе народиться донька.
Брати Грімм
Одного багатого чоловіка тяжко захворіла жінка. Відчула вона, що скоро помре, покликала свою маленьку доньку до себе та й каже:
– Доню моя, будь завжди працьовита й добра, і я й після смерті не кину тебе в біді.
Брати Грімм
Одного дня серед зими, коли надворі сипав сніг, як біле пір’я, королева сиділа біля вікна й вишивала. Рама у вікні була з чорного дерева, і сніг проти неї здавався ще білішим. Задивилася королева на той сніг і вколола пальця голкою. Щоб не так боліло, вона виставила руку на холод за вікно, і на сніг упало три краплі крові.
Брати Грімм
Був собі колись рибалка, а жив він зі своєю жінкою в хижі, зліпленій зі старого судна, біля самого моря. День у день ходив він вудити рибу – що навудить, ото й усе їхнє добро.
І ось одного дня пішов він, як завжди, до моря. Сів, закинув вудку та й дивиться на воду. А море тихе й прозоре, тільки риба не клює.
Коли це поплавець потягло вниз, усе глибше та глибше. Натужився рибалка, сіпнув вудку й витяг велику камбалу. Відчепив він її від гачка, а камбала й каже йому:
Брати Грімм
Жив собі мірошник, і мав він гарну дочку – ото було й усе його багатство. Але він був великий хвалько. Трапилося йому якось розмовляти з самим королем. От він і хвалиться йому:
– А моя дочка вміє з соломи золоті нитки прясти!
Брати Грімм
Жила колись на світі королівна. І була в палаці, у високій вежі, зала з дванадцятьма вікнами, що дивились на всі сторони світу білого. Як вона, бувало, зайде в ту залу і гляне навкруги, то бачить усе своє королівство.
Гляне в перше вікно – бачить краще, ніж усі люди, гляне в друге – ще гостріше, третє – ще ясніше, і так аж до дванадцятого; крізь те вікно вона могла бачити все і на землі, і під землею, і ніщо від неї не могло заховатися.
Брати Грімм
Жила на світі одна бідна дівчина. Батько й мати її повмирали, ще як вона була маленька. Край села в невеличкій хатині мешкала її тітка, сама-самісінька. Вона пряла, ткала й шила і тим заробляла собі на хліб. Стара взяла сирітку до себе. Привчила її до праці й виховала скромною та чесною.
Коли дівчині було вже п’ятнадцять років, стара захворіла. Покликала її до свого ліжка, ніжно поглянула на неї й сказала:
Брати Грімм
В одного короля було три сини, яких він однаково любив, і тому не знав, кому з них після своєї смерті залишити королівство.
Коли прийшов час умирати, покликав він синів до себе й сказав:
– Любі діти, думав я, думав, кого посадити на королівський трон, і вирішив – той із вас буде королем, хто най ледачіший.
Брати Грімм
Жили колись два брати, один багатий, а другий бідний. Багатий нічим не допомагав бідному, і той ледве животів на світі, часом доходило до того, що й шматка хліба не було для жінки та дітей. Якось їхав він своїм візком через ліс, коли гляне – а при дорозі височить велика гола скеля. Досі він такої скелі ще не бачив, тож зупинився і почав її розглядати. Аж раптом із хащів виходять дванадцять великих страшних чоловіків. Він одразу збагнув, що то розбійники, сховав свого візка в кущах, а сам виліз на дерево і став чекати, що воно буде далі.
Брати Грімм
Жив колись на світі бідний дроворуб, і працював він з ранку до пізньої ночі. Наскладавши нарешті трохи грошей, він сказав своєму синові:
– Сину мій, єдина моя дитино, на ці гроші, що я заробив гірким потом, я хочу віддати тебе в науку. Як вивчишся чогось путнього, то й мене годуватимеш на старості, коли я вже не зможу працювати і муситиму сидіти вдома.