Ой гуляли в полі два морози,
Два морози, два рідненьких брати.
Брат старіший звався Ніс Червоний,
А молодший — Синій Ніс на ймення.
Ой гуляють в полі два морози,
Поле чисте в кригу зодягають.
І говорить менший так до брата:
— Ой, мій братику, Червоний Носе!
Борис Грiнченко
Зайці та жаби
Борис Грiнченко
Посходились зайцi в лiсi та й стали тужити:
— Не дають нам на цiм свiтi спокiйно прожити:
Нас i люди убивають, i вовки, й лисицi,
І орлятам на поживу ловлять нас орлицi.
МАРУСЯ ТА КНЯЗЕНКО
Борис Грiнченко
(Покинута в лісі дівчина)
І
Ой, умерла жінка в чоловіка,
А в нього ж то дочка Маруся —
Не зросла до розуму, підліток,
І хазяйство в нього чималеньке.
Чоловік той думає-гадає:
ДУМА ПРО КНЯГИНЮ-КОБЗАРЯ
Борис Грiнченко
(З народного поля)
І
Ой то не білий туман землю скрізь покриває,
А то князь молодий у похід виступає,
З військом рушає,
Турчина воювати,
Слави собі вояцької-молодецької залучати.
До своєї землі ще землі придбати.
СІРКО
Був колись Сірко-собака,
Жив у чоловіка,
І була йому робота
Дуже невелика:
Од вовків глядіть худобу,
Звіра відганяти,
А удень, як наїсися,
То лягай і спати.
ДІВЧИНА ЛЕСЯ
Борис Грiнченко
І
У гаях була хатка убога,
Чоловік жив там з жінкою вкупі,
Одинокі були і бездітні
Ось, пішли вони Бога прохати
Аж у Київ, у Лавру святую:
— Дай нам, Боже єдиний, дитину!
КУЗЬМИНА
Борис Грiнченко
В селі невеликім жила собі тихо
Розумна та мудра вдова Василиха.
Вона в себе мала гарную дитину:
Єдиного сина на ймення Кузьмину.
Вона того сина любила-кохала,
Щодня на все добре його наставляла,
А щоб краще слухавсь та тямив науку,—
Пускала по йому гулять свою руку:
КРУК, ВЕЛИКА ПТИЦЯ
(З народного поля)
Жив собі колись на світі
Крук, велика птиця;
Звик собі він тихо жити,
Тим та сим живиться.
Всі птахи його у лісі
Дуже поважали,
Як збирались у громаду,
На покуть пускали.
СИРІТКА
Борис Грiнченко
Умирає мати,
Дочку покидає;
Не женитись батько
Жінці присягає.
На могилі в неї
Трава зеленіє,
А присяги батько
Держати не вміє.
ДУРЕНЬ ДУМКОЮ БАГАТІЄ
Борис Грiнченко
Наш Іван кохавсь у мріях –
Думкою літає
Та скарби усе знаходе,
Гроші здобуває.
Одного разу пішов він
На баштан до пана,
Огірочки молоденькі
Звабили Івана.