Грецька народна казка
Чоловік і жінка мали сина на ім’я Барвінок. Жили вони в старенькій хатині. Чоловік щодня брав сокиру і ходив до лісу.
Якось Барвінок каже матері:
Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Грецька народна казка
Чоловік і жінка мали сина на ім’я Барвінок. Жили вони в старенькій хатині. Чоловік щодня брав сокиру і ходив до лісу.
Якось Барвінок каже матері:
Грецька народна казка
В одному містечку жили собі чоловік та жінка із сином, якого звали Харіс.
Якось по місту поширилася сумна чутка, що царева дочка пішла із подругою на прогулянку і не повернулася.
Хто тільки не шукав царівну — княжевичі, хоробрі лицарі,— нікому не вдавалося знайти її.
Харісу також було жаль царівни.
Грецька народна казка
Давним-давно колись жив собі мірошник з трьома синами. Їхній млин стояв на маленькій річці, за лісом.
Одного ранку прокинувся мірошник — і що він бачить?
У річці — ані краплини води, а раніше вода день і ніч крутила млинове колесо.
Давним-давно жили чоловік і жінка. У них не було дітей, і вони благали бога, щоб він послав їм дитя. Довго вони просили, і нарешті бог послав цьому подружжю дівчинку, але сказав, що коли дівчинці сповниться вісім років, вона помре.
— Чоловіче,— мовила Дружина,- що ж нам робити?
— Люба моя, давай замкнемо її в скриню, покладемо туди їжу, посаг та й пустимо на море.
Жили два брати: один багатий, другий бідний. Багатий був скупим, бездушним чоловіком. За шматок хліба бідний виносив до багатого все своє майно. Потім віддав город і хату, а сам поселився в клуні.
Якось бідний брат занедужав. Але де взяти грошей на ліки?
Була у нього розумна, добра жінка Маргарита.
На околиці міста в маленькій хатині жили чоловік та жінка з двома дітьми — Ламбросом іа Маруліцою.
Якось, коли стояли морози, мати й каже дітям:
— Любі мої, наш батько дуже хворий, а топити в хаті нічим. Підіть у ліс і нарубайте дров, бо я не можу залишити батька.
Діти взяли мотузку, сокиру й подались до лісу. Та незабаром пішов такий сніг, що вони збилися з дороги. Першою це збагнула Маруліца.
Жив собі цар, і мав він троє дочок. Несподівано прилетіла вістка, що сусідній цар іде на нього війною. Задумався цар. Що робити? А старша дочка й питав:
– Чого ти, батьку, сумуєш?
– Нащо тобі знати – це не жіноча справа.
Були собі чоловік і жінка. Жили вони в достатку. Але до їхнього курника внадилася лисиця. Чоловік і жінка не знали, що їм робити. Що тільки вони не придумували, як не старались, але лисицю зловити не вдавалося.
Якось уранці журилася лисиця:
— Ой, хочеться мені рибки! Я вже забула, яка вона на смак. Але що поробиш — не вмію ловити.
Раптом їй сяйнула думка:
— Що це я мудрую? Адже вовк — справжній рибалка. Умовлю його наловити риби, а потім і наїмся.
Не довго думаючи, лисиця побігла до вовка.