Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Пізно вночі на темній лісовій стежці, де не горіли світляки й не було вартових сичів, Вовка перестріли троє невідомих.
— Ану, скидай кожуха! — сказав один.
Олександр Лук’яненко
Град на Виноград
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Наливними гронами серед різьбленого листя пишався Виноград, вигойдував свій рясноплід у золотому промінні сонця. Коли раптом заступила небо лиховісна чорна хмара, згубою крижаною вдарив з неї Град. «Капець Винограду, сікачем посічу на січку!» — сичав люто, й падала долі збита ягода, облітав зітнутий зелен лист.
Однаково Галушка
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Ускочила спритненька Галушка до каструлі, де кипіли Вареники. «Зварять,— гадає собі, — вкупі, мо, й мене за Вареника матимуть».
Будильники-годильники
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
У годинниковій майстерні зустрілися два Будильники.
— День добрий, друже! Чого тут опинився? — спитав один.
— Став жертвою людської невдячності! — сумно озвався другий.
Буряк та Будяк
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
— І за що тому Бурякові від людей шана, не розумію? — дивувався Будяк.
Воно, як глянути збоку, й справді дивно: Будяк розбудя- чився крислатий та пишний, малиновий його цвіт за версту видно; а Буряк виткнув при самій землі жмут гички — ото й усе.
Жаліслива Качка
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
— Слухай, жінко, — сказав Качур Качці, — наші каченята давно вже в колодочки вбилися, а ти їх досі на воду не пускаєш, літати борониш. Негоже це.
— Що ти, що ти? — засичала на те Качка. — Ще, не дай боже, втопиться яке чи шуліка візьме. Колись ми самі страху-біди натерпілися, хай же тепер хоч вони в рідному очереті порозкошують. Встигнуть ще, налітаються-наплаваються… А ти, замість ото балакати, розстарався б чогось смачненького.
Горобець у шпаківні
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Ладнали шпаківню для Шпака, а оселився Горобець. Розко шує зухвало з Горобчихою, горобенят вивели. Живуть. Ну, коли вже так сталося, — живіть здорові.
Але Горобцеві того мало.
Кукурідло
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Заслухався Півень-кукурідло: ну й ловко ж, доладно й милозвучно кує Зозуля… «Дай-но,-думає,-втну і я такого, мені це просто». Скочив на тин, дзьоба роззявив та як галасне:
— Ку-ку-рі-ку!
Лис, який не їв м’яса
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Поширилася серед звірів чутка, нібито рудий Лис — хапуга й шкуродер — відмовився від м’ясної їжі, перейшов цілком на рослинну. Здивувалися звірі, вухам своїм не повірили й відрядили до Лиса ревізорів.
Млин і млинці
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Хоч Млин прослужив громаді вже багато років, він і досі справно молов борошно. Напечуть, бувало, з того борошна рум’яних пухких млинців, їдять та й підхвалюють:
— От млинці так млинці! Смачні вдалися…