Про матір

Для середнього шкільного віку

Міфи та легенди України

В одному домі лежав хворий хлопчик, так, що ніякої надії на життя не було. І всі над ним плакали: отець, мати і дві сестрички. Плакали, бо хлопчик умре.

Коли звечоріло, одна сестричка вийшла надвір. Видить, стоїть у дворі хтось у чорному.

Вона не розбирає хто та й звідає:

– Хто в нашому дворі стоїть?

Читати далі

Щастя

Для середнього шкільного віку

Леся Українка. Легенда

Се було в початку віків. Новостворений світ сіяв чудовою красою, скрізь була гармонія, ясне, повне життя. Цвіла божа мрія, розкішна й лагідна. Людське життя плило тихими хвилями і зливалося з тією мрією в одне осяйне, спокійне море. Великий спокій був на землі, й люди жили в спокою. Так було довго.

Злий дух спав у підземній країні. Він спав довгі віки, і сон його був лихий. Прокинувся злий дух і покликнув: «Лихі сни мучать мене! Душа моя рветься, нема мені спокою! А там, на землі, панує ясний спокій, мрія ворога мого цвіте і витає – і ніщо не бентежить її. Чи маю я носити сам мою тугу огненну, чи маю ховати мій смуток темний? Ні, я кину тугу в серце наймиліших дітей ворога мого, я розкину над ними смуток чорним покривом, і потьмариться мрія ворога мого».

Читати далі

Чарівник і два велетні

Для молодшого шкільного віку

Австралійська народна казка

У давню давнину, на самому початку казкових часів, два велетні прийшли до печери й полягали спати. Вони спали непробудно й безпечно багато, багато років. Та одного дня до далекої долини, де була печера велетнів, прийшов гурт людей з племені вальбірі. Полювалося там добре, і вальбірі стали табором недалеко від печери, не маючи й гадки про велетнів.

Читати далі

Мурашкоїд та черепаха

Для молодшого шкільного віку

Австралійська народна казка

У давню дпвнину, за казкових часів, мурашкоїд не мав на тілі голок, а черепаха ще не носила на спині  панцира.

Жили вони разом у буші, щиро приятелювали і були щасливі.

Одного разу мурашкоїд попросив черепаху доглянути його маленьке дитя, поки він полюватиме.

Читати далі

Риба-папуга та місяць

Для молодшого шкільного віку

Австралійська народна казка

Колись у давнину риба-папуга й місяць жили разом на березі річки. Вони були великі приятелі, аж поки одного дня не посварилися між собою.

Риба-папуга заявила, що покине берег річки й піде жити в море. Сказала, що сховається піж корали й місяць більш ніколи її не побачить.

Читати далі

Бролга та Ему

Для молодшого шкільного віку

Австралійська народна казка

У давнину, страусиха ему з птахом бролгою жили з своїми родинами біля джерела. Щоранку усі вони вирушали полювати слимаків та іншу болотняну живину, а смерком повертались додому з харчем на вечерю.

Так вони прожили у злагоді  багато років і почували себе щасливими.

Читати далі

Чому кенгуру стрибає

Для молодшого шкільного віку

Австралійська народна казка

У давню давнину, за казкових часів, кенгуру ходив на чотирьох ногах, як і решта тварин. Він не стрибав так, як тепер, зате вмів дуже швидко бігати.

Кенгуру був соромливий і жив сам собі. Удень він звичайно лежав у затінку дерев, а вночі виходив у степ пастися.

Читати далі

Звідки у кенгуру взявся хвіст

Для молодшого шкільного віку

Австралійська народна казка

У  давню  давнину,  за казкових часів, кенгуру не мав хвоста. Жив він з дружиною та шістьма діточками у своєму таборі. Усі вони були щасливими,  не зважаючи на те, що ніхто з них не мав хвоста.

Читати далі

Жадібна піщанка

Для молодшого шкільного віку

Австралійська народна казка

У давню, давню  давнину  жила собі мала жабка-піщанка. Одного дня відчула вона спрагу й надумала ошукати всіх інших тварин — випити усю воду в країні! Отож пострибала жадібна піщанка до найближчого ставка і стала пити.

Читати далі

Архипів млин

Для молодшого шкільного віку

Християнська казка про святого Миколая

Архип був мірошником у святого Миколая. Мав він хату коло вітряка. Янголи приносили йому зерно, а він його молов. Вітри добре дули, бо служили охоче святому Миколаю. Так він молов і молов, а борошно роздавав бідним, бо такий мав наказ від святого Миколая. Приходили до Архипа баби й сироти, і діди, найбільше взимку, а навіть і птиці, бо й тим мав зерно роздавати.

Читати далі