Бурштинова казка

Для дошкільного віку

Імант Зієдоніс

“Як? І в тебе немає бурштину?” – витріщився кріт. Це означало, що кріт украй здивувався, бо ж очі в нього маленькі, ніби їх зовсім немає. “Як? І в тебе немає бурштину?!”

“Нема”,- мовив я.

“То ходімо зі мною,- сказав кріт. – В тебе дуже ріденькі брови,- оглянувши мене, додав він.- Прив’яжи-но понад віями зубну щітку, інакше пісок виїсть тобі очі”.

Читати далі

Ряба казка

Для дошкільного віку

Імант Зієдоніс

Є різні Рябі. Є великі Рябі й малі Рябі. Вони якраз оті, хто все вишукує, робить рябим, а самих їх відшукати важко. Здебільшого вони сплять серед прибережного каміння. Маленькі, зовсім як ряба рінь,і ховаються серед неї великі – поміж більшого каміння. Але пошукай між брилами – і там їх також знайдеш! Знаєш, як відрізнити їх від каміння? То дуже просто. Приклади до руки: якщо на долоні відбилися крапинки, то натрапили на Рябого, якщо ні, то це звичайнісінький камінь.

Читати далі

Сіра казка

Для дошкільного віку

Імант Зієдоніс

Я – Сірий. Я Сірий, мов ота мишка. А ще я Сірий, як попіл і пташка, сірий-пресірий, як пилюка. Я – Сірий. І тому, що є на світі я, так яскраво вирізняються всі інші кольори.

Де я? Де можна мене помітити? Та скрізь. Але почнемо з весни. Пливуть сірі сніги, весніє сіра земля, пагіння-сіризна висіває сірим-сірим цей світ. Та ледве проклюнеться якась брунька, моя сіра донька, як уже розквітає верба!

Читати далі

Червона казка

Для дошкільного віку

Імант Зієдоніс

Полум’ячко, Вогнянка. Вогнедоня. Яка червона, славна на вістрі свічки пломеніє. Яка слухняна, яка люба! Чарівлива, полум’яна, щира доня вогню, яка гарна, червона… Червона шапочка, на ногах червоні черевички, ще й червоною хустинкою вимахує. Облизуючись, червоного язичка показує. Червоні щічки палахкотять. Вродлива, слухняна, Вогнянка, Вогнедоня.

Читати далі

Синя казка

Для дошкільного віку

Імант Зієдоніс

Синій кінь серед гороху. І справді – синій кінь серед гороху. Я його ще вчора там бачив. Він скуб сині квітки гороху, і тепер я знаю, чому кінь синій.

Так задумали інші коні. Якось зібралися коні з усіх кінців світу. У тому товаристві чорні, білі, чалі та гніді, сірі, рябі й червоні коні метикували: “Може статися, що машини переможуть і нам доведеться загинути. Вже тепер лошат дуже мало. А ще як старих коней поведуть на ферми лисицям на розтерзання, то що тоді?

Читати далі

Брунатна казка

Для дошкільного віку

Імант Зієдоніс

Я таки його бачив. Маленький та брунатний, він заліз на сковорідку, вистрибував по смажених кришениках картоплі і вигукував: “Брунатний! Брунатний!” Коли я посипав смаження перцем, він пчихнув та й щез.

Деякі, кому довелося його бачити, говорять те ж саме: це маленький брунатний чоловічок, який скрізь, де щось вариться, смажиться, печеться, кричить: “Брунатний! Брунатний! Брунатний!”- і все одразу підрум’янюється, гнітиться, стає брунатним, а отже, готовим. Проте бачать його лише обранці – потрібне превелике терпіння! Та мені кортить знову його побачити! Але де?

Читати далі

Жовта казка

Для дошкільного віку

Імант Зієдоніс

Сонце, немов яєчний жовток, золотилося над світом. Воно випромінювало тепло і життя. По його промінчиках на землю збігали жовті курчата. Пізніше вони зодягнуться в різнобарвні зодяганки, а спочатку всі – в жовтому. Бджілка також була жовта, вона від щирого серця припрошувала до жовтого вулика й курчатко, та те не змогло до нього добратися. “Почекай-но,- думало собі.- Довкола пурхають жовті метелики, достемнісінько як я, отож і я полечу”. Курчатко підскочило, але ж крильця, крильця… тільки манюсінькі пуп’янки по боках, оторочені жовтим пушком… “Нічого,- вирішило курчатко.- Доросту до курки, то й літатиму високо-високо”. Та й примостилося під квочкою, і заснуло, зігріте жовтим пір’ям мами.

Читати далі

Біла казка

Для дошкільного віку

Імант Зієдоніс

Учора випав перший сніг. Усе стало біле. Все біле-пребіле, нічого не впізнати. Білк курка знесла біле яйце і загубила його у снігу.

Білий півень заспівав білу пісню, а вона злетіла під стріху, примерзла отам і зависла білою бурулькою.

Біла вивірка вивела білих вивірченят, а ті сховалися серед білого галуззя – і не знайти їх бїльше.

Читати далі