Екологічна казка на новий лад „Золота рибка”

Для молодшого шкільного віку

Казковий сценарій

Ведучий. Пливуть хмаринками роки,
В історії ідуть роки.
Та казка завжди серед нас
Нагадує про себе повсякчас.

Ведуча. Коли і хто її складав,
А потім нам розповідав –
Не скажемо тепер ми вам,
Ніхто про це не знає сам.

Ведучий. Казка – вигадка, проте,
Щось в ній, браття, не пусте.

Ведуча. Нині свято в нас чудове –
Про казку піде в ньому мова.

Ведучий. Полюбляє казочку і стар, і млад,
Хоч в нас вона на новий лад.
Золота рибка

Автор. У європейськім царстві,
В українськім государстві,
У Донецькому королівстві,
В Маріупольському князівстві,

Автор. Не на небі – на землі
Жив собі дідусь в Донецьку.
Проживав він не один –
Онуку йому підкинув син.

Автор. Жили вони собі, поживали,
Добра наживали.
Удень сумлінно працювали,
А ввечері – відпочивали.

(На лавці сидять дід і онучка, співають пісню)

Автор. В ДМЗ працював наш старий,
Був в нагоді йому вихідний,
Бо давно вже хотів порибалить,
І вже думкою цією аж марить!

Автор. Взяв він вудку і гачків,
Повну купу черв’ячків.
Кинув все у човен брата,
Заплив у море, став чекати.

(Дід сидить у човні, голова вкрита брилем, з вудкою)

Автор. Вже і сонце припікає,
Дід голівку нахиляє.
Кинув раз, закинув два –
Аж тут рибка золота!

Рибка. Відпусти ж ти, дід, мене,
Люди знищили вже все.
Обміліло синє море,
Все загинуло навколо.
Подивися навкруги –
Серце рветься від туги!
Виконай скоріш моє прохання,
Збудуться аж три твої бажання!

Дід. Бідолашна! Я тебе звільняю,
Все одне тут риби не спіймаю!
В морі плавають пляшки, консервні банки!
Не знайдеш у бруді той смачній таранки!

Автор. Наш дід рибку відпустив,
Та й додому припустив.
І онуці розповів,
Як рибку в морі залишив.

Онучка. От ти, діду, простота!
Три бажання – все дарма!
Повертайся до цар-рибки,
Попроси комп’ютер швидко!

Автор. Знов дідусь на електричку,
Човен – в море, кличе рибку.

Рибка. Що тобі, дідусю, треба?
Що підняв тут ґвалт до неба?

Дід. Пробач, рибко, за турботу,
Що завдав тобі роботу!
Зовсім дістала онука моя,
Просить і просить комп’ютер щодня!

Рибка. Слово я своє тримаю,
Твоє бажання виконаю!

Автор. Повернувся в село дід –
На столі стоїть обід,
А онучка – за комп’ютер,
Цілий день за ним сидить!

Онучка. Що ти тут, дідусь, розсівся!
Хоч би швидко ти підвівся
Та поїхав на моря –
Хочу вже парфуми я!
І не наші, не російські –
Хочу тільки італійські!

Автор. Що робити, хто з вас знає?
Діда вітер обвіває,
Знов у моря він стоїть,
Хоч незручно вже просить.

Дід. Пробач, рибко, за турботу,
Що завдав тобі роботу!
Знов онучку мучать думи –
Захотілось їй парфуми!

Рибка. Зовсім з цим проблем не буде,
Легко я зроблю парфуми.
В морі Азовськім відходів багато –
Нафти і хімії тут забагато!

Автор. Домом ллється аромат,
Але зовсім дід не рад.

Онучка. Хочу новесеньке авто,
Шикарне хутряне пальто!
На Канарах відпочивати
І ніколи не працювати!
Рибку ми запустим в ванну –
Нехай здійснює бажання!

Автор. Рибка гнівалася довго,
Шторм жахливий був на морі!
Відібрала все в онучки,
А замість сильної взбучки
Дівчину послала вчити,
Не для того, щоб провчити,
А щоб екологію вивчала,
Море від забруднень захищала!

Коваленко Т.В.,
учитель української мови та літератури вищої категорії;
Толстова А.М., учитель початкових класів,
ЗОШ №97, м. Донецьк