Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Російська народна казка
Біля світлого Дніпра на широких горбах стояло стародавнє Київ-місто, від усіх руських міст краще, від усіх руських міст багатше.
Вік за віком жили в ньому руські люди. Працювали, землю орали, полотно ткали, в свята танцювали та брагу варили. А дівчата-киянки як наплетуть бувало вінків з квітів польових та як підуть у цих вінках з піснями до світлого Дніпра у весняний день — у кожного очі розбіжаться: і старий, і малий їх красою милується.
Російська народна казка
У ті давні часи, коли світ Божий повнився лісовиками, відьмами й русалками, коли ріки текли молочні, береги були киселеві, а в полях літали смажені куріпки, у ті часи жив собі цар на ім’я Горох із царицею Анастасією Прекрасною; у них було троє синів.
Сталася біда велика – украв царицю нечистий дух. Каже цареві старший син:
– Батьку, благослови мене, поїду шукати неньку.
Російська народна казка
Купався багатий крамар у річці, попав на глибінь і став тонути.
Проходив неподалік дід старий, мужичок-сірячок, почув крик, метнувся до річки й витяг крамаря з води. Крамар не знає, як дідкові й дякувати: запросив до себе в місто, пригостив щедро й подарував йому шмат золота завбільшки з конячу голову.
Взяв дід золото і йде додому, а назустріч йому баришник-перекупник табун коней жене.
— Добридень, діду! Звідки чвалаєш?
Російська народна казка
Поїхав чоловік до лісу ріпу сіяти. Зорав землю, аж раптом ведмідь до нього підходить та й каже:
– Навіщо ти в моєму лісі ріпу саджаєш? Я тебе за це з’їм!
– Не їж мене, – відказує чоловік, – я з тобою поділюся: давай, тобі – вершки, а мені – корінці. Ведмідь погодився.
Російська народна казка
Упустив випадково чоловік сокиру до річки. Сидить собі та плаче. Раптом з води з’являється жаба, і промовляє до нього:
— Ти чого плачеш?
— Та ось, сокиру упустив.
Російська народна казка
Жив собі селянин і було в нього три сини. Пішов старший син у місто найматися. Прийшов він у місто і найнявся до купця, а той купець був такий скупий та суворий! Тільки про одне й говорив: як заспіває півень, так і вставай, наймите, та берися до роботи. Важко довелося хлопцеві, прожив він з тиждень і повернувся додому. Пішов середній син, прожив у купця з тиждень, не витримав і покинув.
Російська народна казка
За лісами за дрімучими, за болотами-трясовинами, посеред чистого поля-привілля стояло за старих часів село.
І жив у тому селі старик Сисой. Було у нього три дочки і один син — Іван-богатир.
Пожив Сисой, пожив та й помер. А Іван виріс, великим хлопцем став.
Нікого він не боявся, нічого він не страшився. Вирубав собі дрючок богатирський — такий, що десятьом мужикам не підняти.
Російська народна казка
Жили собі дід і баба. Було в них три дочки.
Старша й середульша – чепурухи, витівниці, а молодша – мовчазна смиренниця.
У старших дочок сарафани картаті, підбори точені, намиста золочені. А в Марійки сарафан темненький, та оченята світленькі. Вся краса в Марійки – руса коса, до землі спадає, квіти зачіпає. Старші сестри – білоручки, ледащиці, а Марійка зранку до вечора все за роботою: і в хаті, і в полі, і в городі. І грядки поле, і скіпки коле, корівок доїть, качок годує. Хто що попросить, усе Марійка приносить, нікому не скаже слова, усе зробити готова.
Російська народна казка
В якомусь царстві, в якомусь государстві жив собі солдат.
Служив він довго і чесно, а життя солдатське було важке гірке. Набридло, нарешті, солдату і почав він думати — якби йому зі служби піти та іншим ділом зайнятись.
А в цей час саме від царя наказ приходить. Пише цар: «Вибрати з усіх солдатів найсправнішого і найчеснішого і надіслати в палац для особливої царської служби».
Для дошкільного віку
Російська народна казка
У якомусь царстві, в якомусь государстві жив цар на ім’я Вислав Андронович. У нього було три сини-царевичі: перший — Дмитро-царевич, другий — Василь-царевич, а третій — Іван-царевич. У того царя Вислава Андроновича був сад-такий багатий, що в жодному царстві кращого не було. У тому саду росли різні дорогі дерева, і була в царя одна яблуня любима, і на тій яблуні росли яблучка, та все золоті.