Казка про правду та кривду

Для молодшого шкільного віку

Михайло Стельмах

Присвячую моїм дорогим небожатам Петрусеві, Пасі і Олютці

Ми, малі діти, страх як любили казки! Зимньої пори, як насуне та довга та предовга ніч, заберемося на піч у тепле просо або жито, з одного боку гріє й з другого парить, гарно так,- і раді слухати бабусю хоч до самого білого світу… А вона, стара та древня, голови на в’язах не здержить,- так вона в неї на всі боки і розхитується,- як розпустить бувало свої кази та перекази, й не переслухаєш ніяк!
От одного разу зібралися ми коло неї: я, Івась білоголовий, Пріся мигласта та Грицько меткий, напалися раптом: кажіть та й кажіть, бабусю, казки!.. Бабуся була недужа, їй і дихати, може, не хотілося, не то казок казати, а ми одно – намоглися.

Читати далі

Хатка у березовому лісі

Для дошкільного віку

Михайло Стельмах

Колись давно-давно біля самого лісу, де протікає річка Снивода, жили собі дід та баба. В них було невелике поле, огород і зелений-зелений лужок.
У полі дід сіяв жито, пшеницю, просо, гречку і всяку пашницю. В огороді бабуся садила картоплю, капусту, огірки, цибулю, соняхи, квасолю, сіяла моркву, петрушку, чорнушку, мак і навіть пастернаку.
А на зеленому-зеленому лужку паслась або гралась живність і стояли високі стіжки сіна, на яких любили відпочивати або пританцьовувати лелеки.

Читати далі

Заєць і рак

Для молодшого шкільного віку

Михайло Стельмах

Вранцi заєць бiля дуба
Одягнувся в бiлу шубу,
Одягнувся, оглянувся,
В довгi вуса посмiхнувся:
— Гарна шуба, шуба гожа,
I на полюс з нею можна.

Читати далі

ЧОМУ В ЗАЙЦЯ НЕ БОЛЯТЬ ЗУБИ

Михайло Стельмах

Розболiлись в зайця зуби,
З болю в зайця спухли губи,
Як м’ячi, набрякли щоки,
Сiв i стогне косоокий.
— Ох, яке у зайця лихо! —
Ходить-журиться зайчиха,

Читати далі

ЗАЯЧИЙ СЕКРЕТ

Михайло Стельмах

Заєць-батько у крамницi
Пiввiдра купив пшеницi,
Сiв з пшеницею на вiз
I на млин ïï завiз.
У млинi коза в спiдницi
Точно зважила пшеницю,
А мiрошник, силюх-борсук,
В дiжку висипав мiрчук,

Читати далі

ЧОМУ КРІТ НЕ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ НА СВІТ

Михайло Стельмах

У кротихи
Сталось лихо,
І кротиха
Плаче тихо
У норі
Від світання
Й до зорі.
У кротихи
Любий кротик —
Чорна шубка,
Чорний ротик —
Розлінився
В самий край:

Читати далі

БУРЯЧОК І ЇЖАЧОК

Михайло Стельмах

На городі,
Що при броді,
Біля гатки
В грядку-
Латку
Сам, без матері,
Без татка,
їжачок,
Мале дитятко,
Садить носом
Бурячок,—
Проштовхнув
У грядці дірку.

Читати далі

В ЇЖАКОВІМ ВІТРЯКУ

Михайло Стельмах
(За народними мотивами)

В день врожаю так і сяк
Змайстрував їжак вітряк:
Стіни дранкою покрив,
Крила з лубу поробив.
Вітер вдарив із борів,
Вітер крила закрутив —
І посипалась мука
У приполи’ їжака;
І на радощах їжак —
Руки в боки — і в гопак!
На вітряк тюпком, бігом
Звір посунув із зерном.
Два мішки ведмідь приніс,—
Ледве-ледве в двері вліз.

Читати далі

Що посієш, те й пожнеш

Михайло Стельмах

(за мотивами болгарської народної казки)

Хитрий лис, щербатий лис
Уночі у клуню вліз,
Нишком виліз на драбину,
А з драбини — на бантину,—
Курку — хап! — і у торбину…

Читати далі