Черевик, соломинка та булька

Для молодшого шкільного віку

Наталя Забіла

Мильна булька невеличка,
соломинка й черевик
йшли по лузі.
Бачать — річка.
Як добратись на той бік?

Каже булька:
— Черевичку!
Попливи по річці вплав
і, як човник, через річку
нас любенько переправ!

— Ні, не хочу!
По воді я
зовсім плавати не звик.
Тут на тебе вся надія! —
відмовляє черевик.

Булька каже:
— Я, признатись,
вмію плавати сама,
та, щоб вас обох підняти,
в мене силоньки нема!

Соломиночко-сестричко,
чималенька ти на зріст.
Простягнись на той бік річки,
ми й перейдем через міст.

І охоче в ту ж хвилинку,
дуже довга та тонка,
простяглася соломинка
аж до того бережка.

— Переходьте поодинці!
Черевичку, не барись! —
Він пішов по соломинці,
а вона відразу — трісь!

Черевик — шубовсть у воду,
навіть хвиля розійшлась!
А, уздрівши цю пригоду,
булька реготом зайшлась.

Реготалась, реготалась,
поки й лопнула вона!
І нікого не зосталось,—
тільки казочка смішна.

 Із збірки казок “Під дубом зеленим”