Для молодшого шкільного віку
Наталя Забіла
Мильна булька невеличка,
соломинка й черевик
йшли по лузі.
Бачать — річка.
Як добратись на той бік?
Літературні казки
Гуси-лебеді
Для молодшого шкільного віку
Наталя Забіла
Була на світі дівчинка
і братік Івасьок.
Пішла гуляти дівчинка
із братіком в лісок.
Русалочка
Для молодшого шкільного віку
Ганс Крістіан Андерсен
Далеко, у відкритому морі, вода така синя, немов пелюстки волошок, і така прозора, ніби найчистіше скло,— проте й глибоко там! Жоден якір не дістане дна. Багато дзвіниць довелось би поставити одна на одну, щоб верхня могла вистромитися з води.
СИНИЦЯ
Для молодшого шкільного віку
Леонід Глібов
Синиця славу розпустила,
Що хоче море запалить,
Що море буцімто згорить, —
Така, бач, є у неї сила.
За вітром слава полетіла
По всіх усюдах і кутках,
По байраках і по садках,
Далеко — аж за синє море…
НОВИЙ РІК
Для молодшого шкільного віку
Леонід Глібов
Щедрівка
Погас учора день,
Заплакав Рік Старенький;
Сьогодні розсвіло —
Сміється Молоденький.
Хлопчик хотів приголубити сніжинку
Для дошкільного віку
Василь Сухомлинський
З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.
На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги, і її затопчуть.
Вовк і Кіт
Для середнього шкільного віку
Леонід Глібов
В село із лісу Вовк забіг…
Не думайте, що в гості, братця!
Ні, в гості Вовк не забіжить;
А він прибіг, щоб де-небудь сховаться;
Проклятий люд з собаками настиг…
Щука
Для молодшого шкільного віку
Леонід Глібов
На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцім би вона такеє виробляла,
Що у ставку ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть, другого обідрала.
Початок невикінченої казки
Для молодшого шкільного віку
Леонід Глібов
Ой слухайте, діточки,
Дівоньки й хлоп’ята,
Розкажу вам казочку,
Мої лебедята!
Десь та море синєє
Дуже зашуміло,
ХУХА-МОХОВИНКА
Для середнього шкільного віку
Василь Королів-Старий
Вона була останньою.
Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, “мізинчиком”, її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща. А, граючись з іншими малими Хухами, радо приставала на всяку забавку, до якої її кликали. І ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалась, чи була роздратованою, або ж мала якісь примхи.