gamanets

Гаманець

Для дошкільного віку

Українська народна казка

Жили собі чоловік і дружина, і була у них пара волів, а у сусідів візок. Ось як підійде, бувало, неділя, або свято якесь, то й бере собі хто-небудь з них волів і воза і їде до церкви чи в гості, а на наступну неділю – інший, так між собою і ділилися.

Read more

didova-dochka-j-babyna-dochka

Дідова дочка й бабина дочка

Для середнього шкільного віку

Українська народна казка

Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго пожила баба, чи ні, та й задумала вмерти. А як умирала, то своєму чоловікові казала:

— Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди — не бери тої удови, що біля нас живе з дочкою, бо вона тобі буде жінкою, а нашій дитині не буде матір’ю!

— Добре,— відказав чоловік,— не буду брати не то її, а й ніякої, і женитися не буду.

Read more

pro-pravdu-i-kryvdu

Про правду і кривду

Для середнього шкільного віку

Українська народна казка

Жили колись-то два брати: один багатий, а другий такий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він живе теж бідно. І спитався раз він у свого дядька:

— А що, дядьку, як лучче тепер жити: чи правдою, чи неправдою?

— Е-е-е-!.. Де ти тепер найшов правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда.

— Ні, дядьку! Є правда — правдою лучче жити.

Read more

kazka-pro-yabluchko-sribnu-mysochku-ta-smilyvu-hvoru-divchynku

Казка про яблучко, срібну мисочку та сміливу хвору дівчинку

Для молодшого шкільного віку

Наталя Забіла

1

Що колись в одній країні,
чи на взгір’ї, чи в долині
десь була хатинка бідна
на околиці села,
і жили в ній брат з сестрою,
юні красені обоє,
ще й сестричка їхня рідна —
хвора дівчинка мала.

Read more

bez-pravdy

Без правди

Для молодшого шкільного віку

Українська народна казка Закарпаття

Пішли раз три брати у ліс по дрова. За один день не нарубали дров і залишилися ночувати. Назбирали сухих гілочок, аби розкласти вогонь. Забули з собою взяти сірники, та нічим підпалити гілля.

Пішли шукати когось, хто би їм дав вогню. Ідуть і зустрічають старенького діда, що курив. Стар­ший брат каже:

Read more

sil-dorozhcha-za-zoloto

Сіль дорожча за золото

Для молодшого шкільного віку

Божена Немцова

Жив якось король і було у нього три доньки. Як постарів, замучили його сумніви, котру з них зробити королевою. Адже всіх трьох він любив однаково! Покликав одного дня король дівчат до себе й мовить:

– Донечки мої! Я вже старий і не відаю, скільки ще проживу на світі. Тому хочу вирішити, котрій із вас трон залишити. Але спочатку мені треба знати, як ви мене любите.

Read more

kmitlyvyj-hlopchyk

Кмітливий хлопчик

Для молодшого шкільного віку

Циганська народна казка

— Кому борща налити? — спитала мати.

— Мені, закричав старший, — я хочу! Мені більше всіх налий.

Поїли діти борщу. Мати знову запитує:

— Ми! Закричали молодші, а старший мовчить.

Read more

durni-zhinky

Дурні жінки

Для молодшого шкільного віку

Українська народна казка

Мав один ґазда дурну жінку та й її раз виправив на торг до міста. Вона взяла гуси та й забрала на торг продавати. Прийшла вже на торг, але не знала, почому платяться гуси. То зачепила якогось чоловіка та й каже:

— Постійте тут, попильнуйте мені гусей, а я піду подивитися, як гуси платяться. Але,— каже,— аби я вас спізнала, як вернуся, то нате вам мій кожух, тримайте!

І дала йому кожух, лишила гуси та й пішла. Вернула, шукає, а того вже нема — пішов з гусьми і з кожухом. Прийшла додому і розповіла то чоловікові. А чоловік дуже розлютився та й каже:

— Коли ти така дурна, то я геть іду в світ за очима. Як найду ще таку дурну, як ти, то вернуся додому, а як ні, то не вернуся!

Read more

stelmah

Казка про правду та кривду

Для молодшого шкільного віку

Михайло Стельмах

Присвячую моїм дорогим небожатам Петрусеві, Пасі і Олютці

Ми, малі діти, страх як любили казки! Зимньої пори, як насуне та довга та предовга ніч, заберемося на піч у тепле просо або жито, з одного боку гріє й з другого парить, гарно так,- і раді слухати бабусю хоч до самого білого світу… А вона, стара та древня, голови на в’язах не здержить,- так вона в неї на всі боки і розхитується,- як розпустить бувало свої кази та перекази, й не переслухаєш ніяк!
От одного разу зібралися ми коло неї: я, Івась білоголовий, Пріся мигласта та Грицько меткий, напалися раптом: кажіть та й кажіть, бабусю, казки!.. Бабуся була недужа, їй і дихати, може, не хотілося, не то казок казати, а ми одно – намоглися.

Read more