Українські | Чарівна скарбничка казок

Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й спіткала його тяжка пригода. Побачили його ловці-молодці та й почали за ним гнатися. Тікав Вовчик лісом, лісом, а далі прийшлося вибігти на биту дорогу. А дорогою в ту хвилину йшов з поля чоловік з мішком і ціпом. Вовк до нього:

— Дядечку, голубчику! Змилуйся на до мною, сховай мене в мішок! За мною ловці-молодці гоняться, хочуть мені віку вкоротити.

Лисиця та рак

Автор Казкар-чарівник

Наталя Забіла

Десь жила собі лисичка,
тим відома між звірят,
що була у неї звичка
глузувать з усіх підряд.

Глузувала із сороки,
що у неї білі боки.
Насміхалася з жука –
в нього роги, як в бика.

ЧОМУ КРІТ НЕ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ НА СВІТ

Автор Казкар-чарівник

Михайло Стельмах

У кротихи
Сталось лихо,
І кротиха
Плаче тихо
У норі
Від світання
Й до зорі.
У кротихи
Любий кротик —
Чорна шубка,
Чорний ротик —
Розлінився
В самий край:

БУРЯЧОК І ЇЖАЧОК

Автор Казкар-чарівник

Михайло Стельмах

На городі,
Що при броді,
Біля гатки
В грядку-
Латку
Сам, без матері,
Без татка,
їжачок,
Мале дитятко,
Садить носом
Бурячок,—
Проштовхнув
У грядці дірку.

В ЇЖАКОВІМ ВІТРЯКУ

Автор Казкар-чарівник

Михайло Стельмах
(За народними мотивами)

В день врожаю так і сяк
Змайстрував їжак вітряк:
Стіни дранкою покрив,
Крила з лубу поробив.
Вітер вдарив із борів,
Вітер крила закрутив —
І посипалась мука
У приполи’ їжака;
І на радощах їжак —
Руки в боки — і в гопак!
На вітряк тюпком, бігом
Звір посунув із зерном.
Два мішки ведмідь приніс,—
Ледве-ледве в двері вліз.

Плескачик

Автор Казкар-чарівник

Наталя Забіла

Якось каже дід бабусі:
— Розпали вогонь в печі
Та для нашої Ганнусі
Ти плескачика спечи.

Як виникло сонце

Автор Казкар-чарівник

Володимир Лучук
( за австралійською казкою)

Австралійський страус Ему
подружився з журавлем…
– Може, нині по рівнині
Погулять собі підем?
– Погулять,то й погуляти,
знайдем нивку конопель.
Тільки годі поспішати! –
просить друга журавель.
Довгонога птаха Ему
озирається назад:
– Хай вже буде по-твоєму,