Цар Давид

Українська народна казка

Давид – то був собі такий цар. І добрий то, кажуть, був цар, та тілько не християнин. Ото ж то Господь і задумав його до пуття привести, нарядився купцем та й приїжджає до Давида купувати палац. А палац у Давида був такий, що не було кращого в цілім світі.

Ото купець і каже до Давида:

– А що, – каже, – царю Давиде! Не можна у тебе палац торгувати?

– А чому не можна? – каже Давид. – Та тілько не знаю, чи будемо сватами!

– Або чом?

– А так, – каже, – купче чужоземний! Коли маєш стілько злота, що всі мої люди наберуться і скажуть, що вони довільні, то палац твій, а ні – то й не думай!

– А добре, – каже, – царю Давиде! Вели збирати народ!

Зібрався народ із цілого царства, купець і веде його до їдної гори, і як поблагословив купець тую гору, то так вона злотом і розсипалась перед ними. Кинулися люди до того злота, понабирали стільки, скілько хто здужав підійняти.

Ото купець їх і питає:

– Що ж ви, люди, довільні?

– Довільні, довільні! – закричали люди та й усі розійшлися.

– А що, Давиде, – говорить купець, – не програв-єсь може?

– Не дуже і програв! – каже Давид. – Моя земля, то моє й злото.

– Та чия хата, того й правда, – каже купець, – а все-таки треба, щоби хто нас розсудив.

– А хто ж нас розсудить? – питає Давид.

– Та про теє не журися! – каже купець. – Єсть на світі такії люди, у которих обидва ми рівні. Ходімо на цвинтар, там нас розсудять умерлії.

– То ходімо, купче! – каже Давид.

От вони й пішли на цвинтар. Приходять, а купець і каже:

– Правдивії люди! Люди умерлії! Встаньте, люди, та розсудіть мене з царем Давидом!

А вмерці повставали, упали купцеві до ніг та й сказали:

– Правдивий Боже! Не нам тебе судити, а Тобі судити нас на вторім пришествії!

Аж тоді пізнав Давид, з ким судився, і з того часу став християнином. Все, бувало, тілько і робив, що писав святії пісні та грав їх на гуслях. І писав він та писав, і як списав уже цілую книгу, то і розрізав листи та й кинув на море. Ті листи, котрі були не святі, то ті потонули, а ті, що були святії, ті пливали по морю. Ото ангели і зібрали тії листи та й понесли до Бога, а Бог їх перечитав та й казав передати людям. От звідки-то почалась наша Псалтир.

 

Біблійні Казки: Казки Та Легенди Про Святих
Легенди Старого Завіту