Казки народів світу | Чарівна скарбничка казок

Про королівну, яка хотіла, щоб її слово було останнє

Для молодшого шкільного віку

Норвезька народна казка

В одного короля була дочка, дуже зарозуміла і дуже метка на язик. Хоч би про що мовилося, вона хотіла, щоб її слово завжди було останнє. Тому король звелів розголосити у своєму королівстві, що віддасть дочку заміж за того, хто її переговорить, та ще й подарує йому півкоролівства.

Можна собі уявити, скільки знайшлося хлопців, що хотіли спробувати щастя. Адже не щодня випадає нагода отримати королівну й півкоролівства. І брама до королівського двору не зачинялася. Цілими ватагами поспішали туди хлопці, з півдня й півночі, з заходу і сходу, верхи й пішки. Але жо^ен не переговорив королівни. Нарешті король оголосив, що кожному, хто не зможе переговорити його дочку, обсмалягь вуха розпеченою кочергою. Бо королю набридло, що до його двору спікається стільки люду і все без пуття.

Вугляр і ведмідь

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Чеська народна казка

Якось один вугляр пішов до лісу палити вугілля і побачив, що назустріч йому суне ведмідь, а поряд з ведмедем кабан.

— Гей, вугляре, я голодний, і я тебе з’їм! — рикнув ведмідь.

— Ой ведмедю, ведмедю, я від тебе не оборонюся, бо вас аж двоє, а я сам один. Тільки ж є в мене з собою обід, то дай мені хоч востаннє наїстися! — каже вугляр.

Як курка врятувала світ

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Норвезька народна казка

Якось увечері курка вилетіла на високого дуба та й заснула. І приснилося їй, що коли вона не піде на Лису гору, то весь світ загине. Вона швиденько злетіла додолу і так як була вирушила в дорогу.

Іде вона і зустрічає півня.

— Добрий день, півнику — золоте пір’ячко,— вітається курка.

— Добрий день, курочко-чубарочко,— відповідає півень.

Судне поле

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Чеська народна казка

За давніх часів наш світ був не такий, як тепер. Якби ото наші батьки й діди встали, нині вони б нічого не впізнали. Де тепер, скажімо, лежить село Макоїди, там колись зеленів ліс, та ще який ліс! Дерево до дерева, кожне високе аж до неба і таке грубе, що і двоє дядьків не обхоплять. Було в тому лісі темно і опівдні, де пак нинішнім лісам! Тепер ми в посадках все проріджуємо та проріджуємо деревця, і, поки ліс підніметься, уже він такий ріденький, що в ньому де хоч гарбою розвернешся. Воно-то нині інакше й бути не може, бо людей усе прибуває, а поля — ні.

Малюк Том і велетень Денбрас

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Англійська народна казка

Ось вам одна із найстаровинніших казок, які розповідали в Корнуелі.

У давні-предавні часи, коли в Корнуелі було ще безліч велетнів, неподалік од затоки Маунтс-Бей жив у селі славний хлопчина, котрого звали Малюк Том.

Славний то він славний, але був ледачий. Працював, коли заманеться, а постійним ділом зайнятись не хотів.

Том був невеликого зросту — ми маємо на увазі ті давні часи, коли, якщо вірити, всі чоловіки в Корнуелі були футів по вісім заввишки . Зате плечі у нього були широчезні, спина міщта, а руки і ноги, як із заліза.

«Лупцюй І»

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Iспанська народна казка

В одному домі, такому, яких багато на світі, жив батько з трьома синами.

Старший син пішов у найми в далекий край. Попрацював рік, в оплату дістав осла, і цей осел, як йому звеліти: «Роби золото!», замість балабушок робив золоті монети.

От коли хлопець повертався додому, зупинився він на ночівлю в заїзді. І, лягаючи спати, попросив хазяїна:

Наймит

Автор Казкар-чарівник

Для дошкільного віку

Російська народна казка

Жив собі селянин і було в нього три сини. Пішов старший син у місто найматися. Прийшов він у місто і найнявся до купця, а той купець був такий скупий та суворий! Тільки про одне й говорив: як заспіває півень, так і вставай, наймите, та берися до роботи. Важко довелося хлопцеві, прожив він з тиждень і повернувся додому. Пішов середній син, прожив у купця з тиждень, не витримав і покинув.

Кейт – Лускунчик

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Англійська народна казка

Жили собі король з королевою. У короля була своя дочка, а в королеви — своя. Королева дочка звалася Енн, а королевина — Кейт. Енн була вродливіша, ніж Кейт, а проте зведені сестри любили одна одну, як рідні. Але королева зненавиділа падчерку за те, що та була гарніша за власну дочку, й вирішила зурочити її. Пішла вона до пташниці — а та вміла відьмувати — й загадує: