Для дошкільного віку
Валентина Каменчук
Я здивована стою
У зеленому гаю.
А дубки в легких шапках
Застудились на вітрах:
Кахи-ках!
Кахи-ках!
Українські
Голубий олень
Для молодшого шкільного віку
Лариса Письменна
А зараз, друзі мої, я хочу розповісти вам про дівчинку Оленку, що живе у великому й людному місті, про дивовижну пригоду, що сталася з нею. Оленка запевняє, що то щира правда, то чому ж би нам їй не повірити? Адже й вона сама тому вірить!
Яка вона з себе, Оленка? Така, як багато дівчаток: кругловида, цікава, носик — ґудзиком, а по тому ґудзику — ото досада!— рясні краплинки-весняночки, такі ж золотаві, як і Оленчині куценькі кіски, що їх так нешанобливо називають мишачими хвостиками.
Таке придумали! У миші ж хвіст голий та сірий, а в Оленки кіски пухнасті.
Бедрик та комашка
Для дошкільного віку
Віршована казка Валер’яна Поліщука
Світлою долиною
Струмочок дзюрчить,
Над водою мінливою
Билина мовчить,
Билина-рослина
Стоїть, мовчить:
Є що тут їсти,
Є що й пить.
Пан та Собака
Для середнього шкільного віку
Петро Гулак-Артемовський. Байка-казка
На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне;
Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне,
Хоч в око стрель тобі, так темно надворі.
Уклався місяць спать, нема ані зорі,
І ледве, крадькома, яка маленька зірка
З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка.
Охрімова свита
Для середнього шкільного віку Леонід Глібов. Байка Була в Охріма сіра свита, Так хороше пошита: Іззаду вусики з червоного сукна; На комірі мережечка така, що на! — Хоч голові носити. Дурний Охрім не вмів її глядіти, Таскав, коли й не слід таскать. Раз став він свиту надягать,— Аж дивиться — рукава вже продрались. От мій … Читати далі
Вовчий кожух
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Пізно вночі на темній лісовій стежці, де не горіли світляки й не було вартових сичів, Вовка перестріли троє невідомих.
— Ану, скидай кожуха! — сказав один.
Яблунька і літо
Для молодшого шкільного віку
Василь Сухомлинський
Юрко й Мишко весною посадили біля школи яблуньку. І домовились: на канікулах будуть приходити до школи і поливати її. Сьогодні поливатиме Юрко, завтра – Мишко, потім знов Юрко, потім Мишко. Ростиме собі яблунька – сил набиратиметься. Настали канікули.
“Сьогодні мені поливати яблуньку, – подумав Юрко. – Та хіба їй що станеться, як один день не полити? Завтра прийде Мишко й поллє…”
Шелестуни
Для середнього шкільного віку
Леонід Глібов. Байка
В одній долині, під горою,
Високий явір зеленів;
Край берега над чистою водою
Широкі віття розпустив;
Листочки з вітриком, жартуючи, шептались:
Шматочок літа
Для молодшого шкільного віку
Василь Сухомлинський
Лариса встала на світанку, пішла в сад. Мати сказала, що пора з осінню прощатися: скоро випаде сніг, закрутить віхола. Вночі ходитиме під вікнами Дід Мороз, дихатиме крижаним холодом, від якого замерзатимуть вікна.
У саду було порожньо й тихо. Листя з дерев давно опало. Вітер гойдав голі віти. Під деревами лежало сухе листя. Воно тихо шелестіло під ногами.
Коли це серед сірого листя Лариса побачила велике рожеве яблуко. Мабуть, воно щойно впало, бо ціле було й свіже.
Град на Виноград
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Наливними гронами серед різьбленого листя пишався Виноград, вигойдував свій рясноплід у золотому промінні сонця. Коли раптом заступила небо лиховісна чорна хмара, згубою крижаною вдарив з неї Град. «Капець Винограду, сікачем посічу на січку!» — сичав люто, й падала долі збита ягода, облітав зітнутий зелен лист.