Для молодшого шкільного віку
Василь Сухомлинський
Узяв онук у хаті шматок хліба, пішов у садок і став ним спілі груші з дерева збивати.
Підходить дідусь і питає:
– Що це ти робиш, онучку?
Онук похнюпився, не насмілиться очей підвести.
Знав, що робить недобре, але сподівався, що ніхто не бачитиме.
– Візьми той хліб, – звелів дідусь.
Підняв онук шматок хліба.
– Є в тебе чиста хусточка?
Витяг онук з кишені чисту хусточку.
– Загорни хліб у хусточку.
Онук загорнув.
– Так і неси цей шматок хліба до хати, поклади його поруч зі своїми книжками. Хай лежить він доти, доки ти виростеш і народяться у тебе діти. Заповідай тоді своїм дітям і внукам, що хліб – це святиня і знущатися над ним – великий гріх.
– Дякую вам за науку, дідусю, – тихо каже онук і несе шматок хліба в хусточці до хати.
Той шматок хліба він зберігав багато літ. Як виросли його два сини й стали розуміти, що таке праця і честь, він сказав їм:
– Найдорожча цінність – хліб. Його виростив ваш прадід. Бережіть і шануйте хліб, – бо то праця людська.
Казки-оповідки В.О.Сухомлинського за порами року.
Осінь