legenda-pro-pidsnizhnik

Легенда про підсніжник

Для молодшого шкільного віку

Казковий сценарій

Музична казка

(Оформлення зали нагадує весняний пейзаж: квіти, дерева. Діти, які виконують роль квітів, присіли посеред зали під великим білим покривалом, що імітує сніжну галявину. Зала затемнена, освітлюється лише снігова галявина. Звучить музична композиція І. Крутого «Песня о друге». Діти-квіти під покривалом починають рухатися наче пробуджуються, пробиваючись крізь сніг, і танцюють. Наприкінці танцю з’являється Сонце з промінчиками. Вони залишаються самі і танцюють до тих пір, поки звучить музичний супровід).

1- й промінчик.
Ми — промінчики весняні.
Ось ми тут, а ось вже там.
Ми мандруємо полем, лісом
І розкажемо казку вам.

2- й промінчик.
Жив собі на світі
Сніг Високо у горах.
І печаль на серці мав,
Бо він був прозорий.

1- й промінчик.
Так хотілося йому
Колір якийсь мати,
Що одного дня він рушив
Доленьки шукати.

2- й промінчик.
А в долині під горою —
Проліски блакитні.
Тож до них у першу чергу
Звернувся він привітно.

Композиція «Проліски»
(З’являються проліски, танцюють танець під музику за вибором музкерівника).

Сніжок.
Любі проліски весняні,
Ви такі чудові!
Подаруйте мені свій
Надзвичайний колір!

1- й пролісок.
Дарувати ми не можемо
Це вбрання блакитне.
Бо від неба весняного
Ми його отримали.

2- й пролісок.
Щоби матінка Земля
В небо задивлялась.
Щоби сонечко весняне
Лагідно всміхалось.

3- й пролісок.
Ти у бджілки запитай.
Вона скрізь літає
І про квіти геть усе
Вже напевно знає.

(Танцюючи, з’являється Бджілка під пісню «Бджілка», муз. і сл. І. Білик (виконавець А. Тросу).
Бджілка співає пісню. (Див. додаток).

Бджілка.
Трудівниця я, Бджола.
Де я тільки не була.
І на луках, і в садках,
На гілках і на квітках.

Сніжок.
Люба Бджілко, ти експерт
Знаний із флористики.
Хто найбільш приваблює
Фарбами барвистими?

Бджілка.
Ну, звичайно — це кульбаби.
Знають їх усі комахи.
Жвавий коник-стрибунець
Тільки з ними йде в танець.

(Варіації циганських мелодій «Танець кульбабок і цвіркунів»).

Сніжок.
Ой, красуні степові,
Панночки розкішні,
Дайте кольору мені
Жовтого хоч трішки!

1-а кульбабка.
Як тільки зайде сонечко,
Загляне у віконечко,
То на землі побачить
Жовтеньких діточок.

2-а кульбабка.
Воно ніби в люстерко
Милується веснянками.
Що на зеленім килимі
Зібрались у гурток.

Разом.
Від сонячного кольору
Розтанеш ти, дружок!

Сніжок.
Ну то що мені робити? В кого кольору просити?

1- й цвіркун.
Ти у ластівки спитай,
Вона більше знає.

2- й цвіркун.
Бо за море кожен рік
З друзями літає. (Танець-вихід Ластівки під «Пісню Ластівки» (див. додаток).

Ластівка.
Чула я, маленький друже,
Що ти мрію маєш.
І невтомно з нею в серці
Горами блукаєш.
Є за морем чудо-квітка
Визнана красуня.
Я на сході милувалась,
Як вона танцює.

(Танець Китайської троянди. Виходять звичайні троянди).

1- а троянда.
Я — пані екзотична.
Троянда я теплична.
Улюблена приятелька
Ранкової роси.

2- а троянда.
Художники й поети,
Нам музику й портрети
Даруючи, оспівують
Довершеність краси.

Разом.
Як віддамо ми колір свій,
Забудуть нас усі.

Сніжок (сумно).
Ну ось, тепер, як вітер,
Буду я невидимий.
І ніхто у цілім світі
Мене не любитиме.

Сонечко.
Ти, Сніжочку, не звертай
На звабливість зовнішню.
Краще квітку прошукай,
Що чарує скромністю.
Не чекай підтримки в того,
Хто красою тішиться.
Лиш душею хто красивий,
Допоможе іншому.

(З’являється Підсніжний, під ніжну музику за вибором музкерівника).

Підсніжник.
Ой, який чудовий світ!
Вітерець! Травинка!
Здрастуй сонце! Здрастуй ліс!
Небо і хмаринка!!!
Я — Підсніжник, білий цвіт.
Я — весни даринка.

Сніжок.
Може ти, маленька квітка,
Мене порятуєш?
Може, серденько твоє
Про мій сум почує?

Підсніжник.
В мене одяг дуже скромний.
Та як до вподоби,
З щирим серцем подарую
Тобі для обнови.

(Танець Сніжка і Підсніжника. Раптом музика обривається, гасне світло, чути завивання вітру).

Завірюха (з-за куліс).
Ви даремно сподівались,
Що весна вже поряд.
Все живе я заморожу
І майну у гори.

(Танець Завірюхи, яка роз ‘єднує Підсніжника і Сніжка).

Сніжок (прориваючись крізь хурделицю).
Я не дам тобі загинуть,
Мій маленький друже.
Ти єдиний в цілім світі
Мені не байдужий!!!

(Кидається до Підсніжника, вкриваючи його собою. Поступово зникає Завірюха і Сніжок. Залишається Підсніжник, вкритий білою накидкою. До нього підходить Сонечко).

Підсніжник.
Гей, Сніжок! Гей, друже мій!
Де ж це він подівся!
Я ж від злої Завірюхи
Теплом твоїм вкрився!
Ти мене урятував!
Де ж ти, любий друже?
Сонце, Сонечко, скажи,
Звідки тут калюжа?

Сонечко.
Він до тебе промовляти
Зі струмочка буде.
І двоє маленьке серце
Його не забуде.
А наступної зими
Він вернеться знову.
Бо душа його віднині
Сповнена любові.
Хай Земля, птахи і Вітер
Про життя співають.
Хай Любов, Добро і Щирість
Всюди розквітають, (Загальний танець та уклін усіх героїв).

Дитина.
Казку про весняні квіти вам розказували діти.

Всі разом.
Щиро зичимо щастя вам!

ПІСНЯ БДЖІЛКИ
1. Лужком, бережком я лечу, лечу.
Ех! З червоним мачком пошепчу, пошепчу.
Шу-шу-шу, шу-шу-шу!
2. Кульбабки сама Облечу-лечу. Ех!
Смачненьким медком
Пригощу, пригощу!

ПІСНЯ ЛАСТІВКИ
1. Ластівка чорно-біла
По весні гніздечко вила.
Над землею кружляла
І на діток споглядала.
2. І питалася сердечно:
— Чи гніздитись тут безпечно?
Ліплю гніздо скоро-духом,
Встеляю м’яким пухом.