ptashok-vyklykayu-z-teplogo-krayu

Пташок викликаю з теплого краю

Для середнього шкільного віку

Казковий сценарій

Мета: розвивати спостереження, любов до природи, виховувати особисту відповідальність кожного за стан довкілля, прищеплювати любов до національної культури, виховувати патріотичні почуття до рідного краю, здійснювати громадянське виховання.

Обладнання: святково прибраний зал, дитячі малюнки про птахів, вишиті рушники, серветки.

Вступне слово вчителя:
Шановні друзі! Ми раді вітати Вас на нашому святі. Як відомо життя українського народу тісно пов’язане з життям природи.
Природні явища, пори року, рослинний та тваринний світ назавжди увійшли в скарбницю усної народної творчості, повір’їв, легенд, пісень, приказок.
Уявіть собі на хвилину, що в наших садах, лісах не стало прахів, не чути їх мелодійного співу. Такий ліс чи пар став би мертвим, сумним, глухим, бо з давніх-давен птахи наші найкращі друзі.

(Чути спів пташок у записі. Виходить дівчинка співає пісню: “Щебетала пташечка”).
Потім вибігають дівчатка.

1 дівчинка:
Благослови, Боа Мати,
Весну-красну зустрічати!

2 дівчинка:
Весну красну вітати,
Та віночки сплітати.

3 дівчинка:
А віночки сплетемо,
Хороводом підемо!

(дівчатка танцюють хоровод “Весняночка”, потім, притупуючи ногами, проказують:)

Всі:
Топчу, топчу ряст, ряст
Бог здоров’я дасть, дасть
Буду новий ряст топтати
Аби Новий рік діждати!

(Дівчатка котять по траві писанки і промовляють:)

4 дівчинка:
Котись, котись, писаночко,
Як весела співаночка,
По зеленій травичці
Весні нашій сестричці!

5 дівчинка:
Весна люба, уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!

(Чути спів пташок. Водить дівчинка Весна, збирає в кошик писанки).

Весна:
А ось і я, Весна-красна,
Куди ступлю, сонце сяє,
Все навколо оживає.
Я пробуджую від сну
Нашу землю чарівну…
Зацвіла у лузі червона калина
То ж хай лине пісня ніжна солов’їна
У вінок вам її вплітати
Рада вас сьогодні я вітати!

1 дівчинка:
Люба Веснонько благаю!
Поверни пташок до рідного краю,
Щоб гаї всі і луки піснями озвались,
Веселі промінця з небес засміялись!

Весна:
Добре дівчатка,
Прилетять до Вас пташатка,
Але бачу до нас в гості
Наближаються хлоп’ята.

(Заходить гурт хлопців з виготовленими шпаківнями)

1 хлопець:
Веснонько-голубонько!
Чи дозволиш на свято завітати,
Щоб разом із вами пташок закликати?

2 хлопець:
Та ми ось шпаківні для них змайстрували,
Щоб мали, де жити і сад зберігали…

Весна: (радиться з дівчатками)
Якщо ви назвали ознаки весни,
То радо до гурту вас приймемо ми.

3 хлопець: (радиться з іншими)
Якщо шпаки прилетіли прямо на гнізда –
Буде рання весна.

4 хлопець:
Журавель прилетів – скоро лід зійде.

5 хлопець:
Просвистів байбак – ховай у затінок сіряк.

6 хлопець:
Прилетіла й заспівала вівчарка – чекай весни.

Весна:
Таж все це ознаки весни. Молодці, а веснянки ви вмієте співати?

Хлопці: (несміливо)
Вміємо.

3 хлопець:
Та ні, хай краще дівчата заспівають, будь-ласка, ми вас просимо.

(Дівчатка виконують інсценізовану пісню “Соловеєчку, сватку, сватку”).

3 хлопець:
А ми шпаківні будували…
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.
І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співуче-голосні.
Минуло швидко літо миле…
Як осипалися садки,
В далекий вирій полетіли
Веселі наші співаки.
Та хоч шпаки і відлітають,
Вони весною – так і знай –
Шпаківні наші пригадають
І прилетять у рідний край.

Весна:
Дякую любі хлопці і дівчата. А чи знаєте, як колись зустрічали птахів із вирію?

2 дівчинка:
Однією з найпримітивніших прикмет приходу весни на Україну вважався приліт вівсянок – найперших перелітних птахів. В народі кажуть: “Як звеселилася вівсянка, то покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь!”

З дівчинка:
Кононового дня – 18 березня починався весняний сонцеворот, день уже переважував ніч. З цієї нагоди влаштовували цікаві дитячі забави – заклички птахів, ось так як з вами…

5 хлопець:
А я ось знаю, що в деяких місцевостях птахів зустрічали з вирію на 40 Святих, або 40 мучеників – 22 березня.
У цей день матері випікали з тіста кожній дитині 40 “жайворонків” і дітлашня ходила вулицями, викликаючи з вирію птахів. Власне, це була друга зустріч весни. В народі казали: “На 40 святих сорока 40 паличок у гніздо вложить, а глухар 40 пісень заспіває”. А на Благовіщення (7 квітня) був звичай випускати пташок з неволі щоб співати на волі, Бога прославляли та просили щастя – удачі тому хто їх випускав. Також вважалося, що на “Обертання” – свято знайдення голови Івана Хрестителя (9 березня), птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас з вирію. Це святий Іван повертає їх назад додому!

(Чути спів пташок).

Весна: (повільно проходжується і закликає).
Пташок викликаю з теплого краю!
Летіть, соловейки, на нашу земельку.
Спішіть, ластівоньки, пасти коровоньки!!!

1 дівчинка:
Дівчатка! Гуси летять! (показує рукою).

Гуси! Гуси! Гусенята! Нате вам землячки на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!

(дівчатка кидають у слід грудочки землі).
Знову чути спів пташок.

2 дівчинка:
А он журавлі, журавлини у небі (показують)

3 дівчинка:
А чому журавлі? Весною їх веселиками зовуть.

4 дівчинка:
Так, так. Вони ж не журяться, а веселяться, бо на рідну землю повертаються.

Всі:
Нарешті діждалися!

(Дівчатка дарують гостям спечені булочки-журавлики).

Діти:
Хай веселики принесуть вам здоров’я і щастя!

3 дівчинка:
Дорогі друзі! Птахи здавна викликали в народі багато спостережень:
Як закувала зозуля, то можна купатися.
Хто при грошах навесні перший раз почув кукання зозулі то буде мати гроші цілий рік.
Першою летить у вирій і останньою повертається зозуля. На це є дуже вагома причина. Повір’я гласить: в зозулі зберігаються ключі, вона ключниця вирію.

4 дівчинка:
Звиті ластівкою гнізда в обійсті віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається гріх.
Лелека приносить щастя, віщує поповнення сімейства. Колись на Україні старші люди казали: “Будь-який птах безгрішний, бо ходить босий. Тому й заборонялося народною мораллю, народними методами вбивати корисних птахів. Не чіпай! Не займай! Не руш! Такі були народні перестороги, обереги щодо природи і птахів.

(Вірш вч. Ковалівської школи Зоєчко М.І. “Берізка”).

7 хлопець:
Дуже багато є в Україні прикмет про птахів.
В народі давно підмічено, що птахи можуть передбачати погоду в різні пори року. Часто кажуть: “”Прикметі вір, але й перевір”. Ось мої записи про птахів-синоптиків.
(зачитує з блокнота свої спостереження).
Горобці дружно цвірінькають – перед відлигою.
Птахи стовбурчать пір’я – на негоду.
Граки просто на гнізда прилітають – буде дружна весна.
Гуси високо летять – багато води буде, низько – мало.
Рано прилетіли жайворонки – на теплу весну.
Ластівки низько літають – дощ віщують.
Купаються ворони – до негоди.
У попелі порпаються кури – чекай бурі.

1 дівчинка:
А я зібрала українські прислів’я і приказки, пов’язані з птахами.
Ось послухайте деякі.
Рані пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють.
Надувся, як сич на негоду.
Красна пташка своїм пір’ям, а людина – знанням.
Не літай вороно в чужі хороми.
Видно сокола за польотом, а сову – за поглядом.
Де не маєш співця, послухаєш горобця.
Видно птаха по пір’ю…

(Уривок з вистави М.Підгірянки “В чужому пір’ї”)

5 дівчинка: (підходить до сумної синички) Трапляється й так, що невиразна маленька пташечка стає раптом такою близькою, рідною і дорогою, бо щодня прилітає до годівнички. Вона розумна навіть дякувати вміє за тепло і корм, звичайно по пташиному.

(Учениця читає вір “Пригоди синички”).

6 дівчинка:
Існує давнє народне повір’я про те, що птахи несуть у хату радість і щастя. Ще вони люблять селитися лише біля добрих людей. Коли ж ластівка залетіла до кімнати, знайте, що так живуть добрі люди.

(Учениця читає вірш “Ластівка”).

Весна:
А зараз для всіх вас загадки. Це теж своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику птахам – один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх.
Ось послухайте і відгадайте:

Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека)

Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова)

За вікном гніздо будує, тільки в нас не зимує (Ластівка)

Дзьоб міцний і гострий має, шкідників ним добуває (Дятел)

Двічі родиться, а раз умирає (Птах)

Летіло, як міх, упало як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска)

У воді купалася, а сухою зосталася (Качка)

Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике (Пір’їна)

8 хлопець:
А можна мені загадати загадку?

Весна:
Будь-ласка!

8 хлопець:
Гриць дивується. Питає,
Що за пташка так співає:
Як горобчик цвірінчить,
Мов сорока скреготить.
А ще інколи, бува,
Що кричить, немов, сова!
Хто ж виспівує отак?
Та тож так співає – Шпак!

Весна:
Дорогі діти! Як називають вас ласкаво ваші мами і бабусі?
Діти (по-черзі):
“пташенятко”, “соловейко”, “ластівочка”, “зозулька”, “горобенятко”.

Весна:
А ви бачили край дороги біля криниці з водою студеницею дерев’яного журавля? А розмальовані стіни й печі в сільських хатах? А вишиті рушники, обруси, картини народних художників, писанки із зображенням птахів? На нашому святі є майстрині –писанкарки, бо почався Великий піст – час підготовки до Великодня. Отож познайомте нас із своєю роботою.

(Розповідь про писанки).

7 дівчинка:
Я знаю чудову легенду, як пташка врятувала Ісуса, полегшила біль від тернового вінця. Колючки подряпали йому чоло, і кров текла із рани. Пташка підлетіла зовсім близько до Ісуса і витягла дзьобом колючку, що вп’ялася мученику в чоло. Розп’ятий Ісус розтулив уста і стиха промовив: “Милосердям своїм ти здобула те, що твої предки бажали від самого створення світу”.

(Дует дівчат виконує “Пісню про жайворонка”).

Весна:
Українські народні пісні, колядки, щедрівки – то невичерпна наша скарбниця. В багатьох із них оспівані птахи. Чи знаєте ви українські народні пісні про птахів?

Дівчата (по-черзі):
“Прилетіла перепілонька”, “Ой у вишневому садочку”, “Ой літає соколонько”, “Гиля, гиля сиві гуси”, “Летіла зозуля…”

(Дівчата виконую українську народну пісню “Летіла зозуля”).
(На свято заходить поштар із сумкою через плече).

Поштар:
Чи тут зібралися друзі птахів весну зустрічати?

Діти:
Так.

Поштар:
Тоді послухайте телеграму від пернатих друзів на вашу адресу.

Телеграма № 1
Село Замулинці. Всім друзям птахів.
Дивилися шпаківні виготовлені вами. Залишилися задоволеними. Дякуємо за турботу. Влітку віддячимо знищена всіх шкідників саду.
З привітанням – Шпаки.

Телеграма – № 2
Учасникам свята День зустрічі птахів.
Вилітаємо з Африки. Терміново повідомте, чи є вже у вас комахи. Якщо немає, затримаємось у дорозі.
Ластівки.

Телеграма № 3
Всім школярам с. Замулинці. Дуже вдячні за турботу про нас у тяжкий зимовий час. Ми вилітаємо додому з доброю згадкою про вас. На повітряних шляхах розповімо про вас іншим птахам. Даємо їм вашу адресу.
Снігурі.

(Виходять діти-юннати)

1 юннат:
Любий друже мій, юннате,
Уявляєш скільки птах
Може нищить поїдати,
Гризунів, черви, комах?

2 юннат:
Тож птахи із нами в спілці –
Поля й лісу сторожі:
Сови й дятли гонок рилі,
Щигли, одуди, чижі.

3 юннат:
Тож, як стрінеш непутящих,
Що біжать поза двором
Видирати гнізда в хащах,
Ти одразу присором.

4 юннат:
Між дорослих і малечі
Пташка бачить все навкруг,
Дружно сяде вам на плечі,
Якщо ви їй справжній друг.

2 дівчинка:
Бережімо птахів, як і все живе на Землі. Рідкісні птахи і що зникають, заносьмо до Червоної книги України, створюймо для їх збереження заповідники й заказники, взимку підгодовуймо, а влітку, навесні приваблюймо в сади.

7 дівчинка:
В давні часи цього не було: ні заповідників, ні Червоної книги. Але були народні пісні, щедрівки про улюблених птахів, були приказки, прислів’я, повір’я, легенди, казки, загадки. І ми тепер збираємо їх по крупиночках, бо це душа нашого народу, це вияв його любові до природи, до життя.
Нині природі загрожує небезпека внаслідок нерозумного втручання людини в святині природи. Тож мусимо берегти її. Від кожного з нас залежить, якою ми передамо землю (з квітами, птахами, чистою водою, лісами) своїм дітям і внукам, майбутнім поколінням людей.

Весна:
Людської треба доброти,
Щоб цвіт з’явився на калині,
Щоб ночі в ранок перейти,
Щоб соловейко тьохкав нині, –
Природі, звірові, людині
Людської треба доброти.

1 дівчинка:
Кожна рослина, дерево, пташина –
То все чудова, мила Україна.
Наше завдання – зберегти природу,
Для мене, тебе і всього народу.

(Пісня про рідну землю”).

Закінчення свята. Розвішування шпаківень в шкільному саду.