ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ

Брати Грімм

Було в однієї вдови дві дочки: одна була вродлива й працьовита, а друга дочка – ледача. Але мати більше любила ледачу, бо вона була її рідна дочка, а тій іншій доводилося виконувати всяку роботу і бути в домі золушкою.

Read moreПАНІ МЕТЕЛИЦЯ

Королева бджіл

Брати Грімм

Якось двоє королевичів подалися у світ шукати пригод. Захопило їх там у свій вир життя, збилися вони на манівці, та вже й не вернулися додому. Тоді найменший королевич, якого всі звали Дурником, пішов шукати братів. Та коли він нарешті знайшов їх, ті почали сміятися з нього.

Read moreКоролева бджіл

Снігуронька

Брати Грімм

Це відбулося посеред зими. Падали сніжинки, неначе пух з неба, і сиділа королева біля вікна, а рама його була з чорного дерева, – і королева шила. Шиючи, задивилася вона на сніг і вколола голкою пальця – впало три краплі крові на сніг. А червоне на білому снігу виглядало так гарно, що подумала вона про себе: «От коли б народилася в мене дитина, біла, як сніг, і рум’яна, як кров, і чорноволоса, як дерево на віконній рамі!»

Read moreСнігуронька

Хлопчик-мізинчик

Брати Грімм

Жив на світі бідний селянин. Якось увечері розпалював він вогонь у грубці, а жінка пряла. Ось він і каже:

– Сумно мені, що в нас нема дітей. У нашій хаті так тихо, а по сусідських он як гамірно та весело!

– Атож, – зітхнула жінка, – якби нам хоч однісіньке, хоч завбільшки з мізинчик дитятко, і то б я була рада. Ми б його щиро любили!

І трапилось так, що жінка занедужала, а через сім місяців у неї знайшовся хлопчик. Був він гарненький і здоровенький, тільки невеличкий – завбільшки з палець. Вони й сказали:

– Так і сталося, як ми бажали, є в нас любе дитя.

І назвали хлоп’я Мізинчиком – адже воно було таке малесеньке.

Батько й мати добре годували й доглядали хлопчика, але він не підростав анітрішечки – лишався такий, як і народився. Та оченятка в нього були розумні, і незабаром став він кмітливий і спритний – хоч за що візьметься, в усьому йому щастить.

Read moreХлопчик-мізинчик