Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Брати Грімм
Колись давно жили собі король і королева. І щодня вони зітхали:
– Ох, якби в нас була дитина!
А дитини все не було.
Та одного разу, як королева купалася в ставку, з води на берег вилізла жаба та й каже їй:
– Твоє бажання здійсниться. Не мине й року, як у тебе народиться донька.
Болгарська народна казка
У одного батька було три сини. Коли вони виросли, він сказав їм:
– Сини мої, час вам походити по білому світу і пошукати те, що дорожче за все на землі. Хто знайде, того я винагороджу по заслугам. Віддам йому половину з усього, що маю. Кожному з вас я приготував гаманець з грошима – їх вистачить на три роки. Через три роки кожен повинен повернутися і принести мені те, що, на його думку, дорожче за все на світі. Я чекатиму на вас під новий рік, коли нашу землю вкриє блакитний сніг. Щасливої дороги, діти мої!
Брати Грімм
Одного багатого чоловіка тяжко захворіла жінка. Відчула вона, що скоро помре, покликала свою маленьку доньку до себе та й каже:
– Доню моя, будь завжди працьовита й добра, і я й після смерті не кину тебе в біді.
Брати Грімм
Одного дня серед зими, коли надворі сипав сніг, як біле пір’я, королева сиділа біля вікна й вишивала. Рама у вікні була з чорного дерева, і сніг проти неї здавався ще білішим. Задивилася королева на той сніг і вколола пальця голкою. Щоб не так боліло, вона виставила руку на холод за вікно, і на сніг упало три краплі крові.
Казковий сценарій
Ведучий.
Була собі кізонька біла,
Дуже симпатична і мила.
Мала вона семеро маляток,
Семеро чудових козеняток.
Брати Грімм
Був собі колись рибалка, а жив він зі своєю жінкою в хижі, зліпленій зі старого судна, біля самого моря. День у день ходив він вудити рибу – що навудить, ото й усе їхнє добро.
І ось одного дня пішов він, як завжди, до моря. Сів, закинув вудку та й дивиться на воду. А море тихе й прозоре, тільки риба не клює.
Коли це поплавець потягло вниз, усе глибше та глибше. Натужився рибалка, сіпнув вудку й витяг велику камбалу. Відчепив він її від гачка, а камбала й каже йому:
Василь Сухомлинський
У темному лісі живе дід Осінник. спить на сухому листі й сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню — курли-курли — підводиться й каже:
— Прийшла моя година. Відлітають до теплого журавлі.
Брати Грімм
Жив собі мірошник, і мав він гарну дочку – ото було й усе його багатство. Але він був великий хвалько. Трапилося йому якось розмовляти з самим королем. От він і хвалиться йому:
– А моя дочка вміє з соломи золоті нитки прясти!
Брати Грімм
Жила колись на світі королівна. І була в палаці, у високій вежі, зала з дванадцятьма вікнами, що дивились на всі сторони світу білого. Як вона, бувало, зайде в ту залу і гляне навкруги, то бачить усе своє королівство.
Гляне в перше вікно – бачить краще, ніж усі люди, гляне в друге – ще гостріше, третє – ще ясніше, і так аж до дванадцятого; крізь те вікно вона могла бачити все і на землі, і під землею, і ніщо від неї не могло заховатися.
Брати Грімм
Жила на світі одна бідна дівчина. Батько й мати її повмирали, ще як вона була маленька. Край села в невеличкій хатині мешкала її тітка, сама-самісінька. Вона пряла, ткала й шила і тим заробляла собі на хліб. Стара взяла сирітку до себе. Привчила її до праці й виховала скромною та чесною.
Коли дівчині було вже п’ятнадцять років, стара захворіла. Покликала її до свого ліжка, ніжно поглянула на неї й сказала: