Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Василь Сухомлинський
У матері було сім синів – найстаршому дев’ять років, а наймолодшому – три.
Спекла мати кожному синові по пшеничному жайворонку – і собі один. Виймає мати із печі жайворонків, ставить на стіл, а діти сидять рядочком, очей з них не зводять.
Рум’яні жайворонки, пишні. Сидять на столі й у відчинене віконце виглядають, наче полетіти збираються.
Василь Сухомлинський
На стіні висить відривний календар. Сьогодні – п’яте січня. Оленка маленька, їй усього три рочки, але вона знає: щодня з календаря відривають один листочок. Вона просить бабусю:
– Покажіть, де буде весна.
Бабуся й показує.
Оленка сумує: як багато ще листочків треба відірвати.
Гнат Хоткевич
Колись давно вже, не за нашої пам’яті, десь на дорозі стрінулися багатий і бідний. Багач, як звичайно, був у шитому золотом жупані, в дорогих чоботах, у високій бобровій шапці, а бідний — от як бідний: одежина убога, подрана, полатана; на голові «шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита, віт¬ром підбита»; на ногах «чоботи-сап’янці, видно п’яти й пальці» — одним словом, куди не повернися, то добре. За поясом сокира, а за плечима торбина, а в торбинці тій трошки хлібця, дрібка солі — та й по всім.
Михайло Стельмах
Колись давно-давно біля самого лісу, де протікає річка Снивода, жили собі дід та баба. В них було невелике поле, огород і зелений-зелений лужок.
У полі дід сіяв жито, пшеницю, просо, гречку і всяку пашницю. В огороді бабуся садила картоплю, капусту, огірки, цибулю, соняхи, квасолю, сіяла моркву, петрушку, чорнушку, мак і навіть пастернаку.
А на зеленому-зеленому лужку паслась або гралась живність і стояли високі стіжки сіна, на яких любили відпочивати або пританцьовувати лелеки.
Василь Сухомлинський
В неділю Юрко прокинувся дуже рано й весело сказав матері:
– Мамо, сьогодні ми йдемо до лісу.
– Надворі дощ, – каже мати. – Ллє, як з відра. Не підете до лісу.
Юрко виглянув у вікно: на подвірї калюжі, небо облягли сірі хмари.
Юрко сів біля столу й заплакав…
Василь Сухомлинський
Того року була рання весна. В середині квітня зацвіли сади.
Настав травень.
Одного ясного ранку Оля вийшла в сад і побачила велику квітку. Вона прибігла до мами й радісно сказала:
– Мамо, червона троянда зацвіла.
Василь Сухомлинський
Рано-вранці на квітці троянди прокинулася Краплина роси.
– Як я тут опинилася? – здивувалася краплинка.
– Увечері я була високо в небі – і захотілося їй знову в небо.
Ганна Чубач
Як ще був малий гарбуз,
Не боявся висоти:
Виліз з грядки на горішок,
І зостався там рости.
Ріс та ріс…
Та ще хвалився:
«Як я високо вродився!»
Ганна Чубач
Біла чапля всіх дурила:
«Я собі кожух купила!
Ще куплю собі хустину —
Буду з вами цілу зиму!»
Вірив чаплі чорний жук,
І метелик, і павук.
Навіть равлик, що не вірив,
Але й він у те повірив.
Ганна Чубач
Казка
Жук малий і волохатий
Все життя прожив без хати.
Вдень від холоду тремтів,
А вночі від страху млів.
Дощик спинку обливав,
В душу смутку наганяв.
І набридло йому жити
Під дощами і під вітром.
Жук малий і волохатий
Захотів своєї хати.