charivni-prygody-u-krayini-kazok

Чарівні пригоди у Країні Казок

Для середнього шкільного віку

Казковий сценарій новорічної вистави для дітей

КАРТИНА 1.

Завіса закрита. Звучить увертюра.

Голос диктора: Ця незвичайна історія трапилася у Чудовій Країні Казок напередодні Новорічного свята.

Завіса відкривається. На сцені –справжня крамниця Казкового реквізиту. Великий напис «Казкова крамниця». Десь «на вході» висить ще одна вивіска – «Переоблік». На передньому плані – ялинка. Біля якої пораються два Клоуни – Андрійко та Олежка.

Андрійко: Ось цю Чарівну кулю ми повісимо сюди. (Вішає кулю)

Олежка: А під ялинку поставимо іграшкового Діда Мороза. А він дуже схожий на справжнього… (Ставить іграшку)

На сцену практично влітає – Клоун -дівчинка- Юля. Кричить на хлопчиків.

Юля: Пустуни! Знову за своє. Спочатку треба зробити справу, а потім розважатися.

Олежка: Ми прикрашаємо ялинку. Це теж важлива справа.

Юля: Так! Але найважливіше для нас сьогодні – завершити переоблік Казкового реквізиту. Незабаром Новий рік. З хвилини на хвилину за своїм чарівним приладдям з’являться герої казок , а у нас переоблік не закінчено!!!

Юля бере здоровенний зошит, а хлопці з рахівницею та калькулятором у руках бігають по сцені ,а то і вибігають за куліси, та рахують казковий реквізит.

Андрійко: Ліхтарики для Гномів з казки про Білосніжку. Шість штук.

Юля: Чому шість. На обліку – сім ліхтариків.

Андрійко: (вибігає з ліхтариком) Так, сім. Це я помилився.

Юля: (помічає у зошиті) Сім.

Олежка: Чарівна булава для Котигорошка.

Андрійко: Чоботи скороходи.

Олежка: Мітла для Баби-Яги.

Андрійка: Мітла для Гаррі Поттера, та ще вісім штук для його друзів.

З’являється Вінні-Пух.

Вінні: Доброго дня, шановні Клоуни. Чи можу я отримати свій чарівний горщечок з медом, а то щось їсти хочеться.

Юля ( у кращих традиціях нашої торгівлі): Ти що, Вінні, не бачиш? У нас переоблік. Ось закінчимо, тоді і приходь за своїм горщиком.

Вінні: Ну добре, що з вами зробиш. Буду чекати. (Сідає на східцях сцени).

Олежка: А щось я не бачу Чарівної пляшки Старого Хоттабича.

Юля: Ой, як він за нею прийде, а її нема… То дістанеться нам на горіхи!

Андрійко: А це що таке? Щось я не бачив у нашому обліку такої вази.

Юля: Яка гарна! Я поставлю у неї квіти! Щось вона трошки забруднилася. Зараз я її почищу. ..

Тре вазу ганчіркою. Музика, дим. На сцені з’являється Старий Хоттабич (Не дуже старий, у багатому новому вбранні).

Олежка: Дядьку, Ви хто?

Хоттабич: О, калькулятори моєї души. Хіба ви не впізнаєте мене?

Андрійко: Наче ні. О, та ви , мабуть, чарівник з якоїсь нової казки, яку ми ще не читали.

Хоттабич: (хитро) О, горе мені, старі друзі і не впізнають…

Олежка: Знав я одного старого, який так говорив і поводився.

Андрійко: Я – теж, але це був Старий Хоттабич.

Юля: Він був дуже старенький, весь у лахмітті…

Олежка: І жив у такій старенькій брудненькій пляшечці із розбитою горлянкою.

Хоттабич: Ха-ха-ха!!! О, дурники мого серця, най нетямущі з клоунів, ви не враховуєте технічного прогресу та можливостей сучасного життя. А ну, придивіться уважніше! Так, і так!

Юля: Ой, це точно, Хоттабич!

Андрійко: Але який гарний!

Олежка: Молодше свого віку років на триста, а може і на чотириста.

Хоттабич: Нарешті ви впізнали мене, мої не дуже розумні любі друзі.

Андрійко: Як Вам це вдалося?

Юля: Бабуся-Ягуся за такий рецепт, мабуть, і ступу свою віддала б.

Хоттабич: О, мобілка мого серця, мені вдалося Вас вразити?

Всі хором: Ще й як!

Хоттабич: Тоді слухайте! Я купив собі у «Кишені» шампунь «Хед енд шолдерс», і моя борода засяяла новим блиском.

Олежка: (іронічно) І зауважте, ніякої лупи.

Хоттабич: У секонд-хенді придбав собі майже новий чудовий халатик.

Юля: Мабуть від арабського шейха!

Хоттабич: А що? Герої телепрограми «Шанс» можуть одягатися у секонд-хенді, а я ні.

Всі хором: Можете –можете.

Хоттабич: Так ось, а потім в Інтернет- обміннику я поміняв свою стару пляшку на чудову новеньку вазу. Ось так!

Андрійко: Ну, старий, ви даєте!..

Хоттабич: І прошу мене тепер не називати старим, краще просто Хоттабич, або ласкаво – Хоттабик.

Юля: Та добре, ми згодні.

Олежка: Але цікаво, чи не втратила від шампуню Ваша борода своїх чарівних властивостей?

Хоттабич: А ось зараз і подивимося.

Хоттабич: (вириває волос зі своєї бороди, чаклує) Ахалай-махалай!

Дим, музика, з’являються Східні красуні, виконують східний танець.

Хоттабич: Ну, як вам моя борода?

Клоуни: Чудово! Класно! Дуже добре!

Юля: Все, час відкривати нашу казкову крамницю. Ось-ось прийдуть наші герої за своїм казковим реквізитом.

Олежка: Вінні! Іди, отримай свій горщик меду.

Вінні отримує мед.

Андрійко: Я вже бачу перших відвідувачів. Це Попелюшка та Принц.

Олежка: Вітаємо вас, шановні гості.

Юля: Як поживає моя улюблена казка?

Попелюшка: Доброго дня, любі друзі. У нашій казці все добре.

Принц: Так, все, як завжди.

Попелюшка: Батько здоровий.

Принц: А Мачуха – сердита.

Попелюшка: Сестри капризують та все шукають женихів.

Принц: Маленький чарівник трохи виріс і багато чому навчився.

Попелюшка: А от добра Фея трошечки погано себе почуває, сама не прийде.

Принц: Тож просила нас принести її чарівну паличку.

Попелюшка: А я б хотіла нові черевикі. Чи є мій розмір?

Андрійко: Добре! Ось Попелюшко, твої кришталеві черевики. Ну і розмір! Юлька міряла навіть на неї не налізли.

Юля: Обіцяв же не розказувати.

Попелюшка: Не ображайся, Юля. А черевички ні на кого не налізуть, крім мене. Вони ж чарівні!

Олежка: А ось і чарівна паличка для Феї.

Вінні: Передайте Феї від мене цілющого меду. Вона від нього дуже швидко одужає.

Попелюшка: Спасибі Вам, друзі.

Принц: Хочете, ми заспіваємо вам нашу нову пісню.

Всі: Чудово. Давайте послухаємо.

Попелюшка і Принц виконують пісню.
Всі аплодують.

Попелюшка: Дякуємо, друзі.

Принц: Вітаємо з Новим роком. До побачення.

Всі: До побачення.

Хоттабич: А я Вас швидко доставлю додому. Та провідаю мою давню приятельку Фею.

Принц: Спасибі, Хоттабич.

Хоттабич Чаклує. Дим, музика. Попелюшка, Хоттабич та Принц зникають.
Звучить музика. До залу виходять герої мультфільму «Шрек» – Шрек, Віслюк.

Клоуни: Ура! До нас іде Шрек. Та його друг віслюк. Ото зараз розважимося.

Шрек та Віслюк весело з піснею проходять скрізь залу, зачипляють маленькіх глядачів, танцюють з ними.

Клоуни: Привіт, хлопці! Як ми Вам раді! Ми приготували для вас Хлопавки, феєрверки та різні новорічні приколи…

Шрек: Чудово! Передбачаю, яке ми святкування влаштуємо.

Віслюк: Яку стрілянину…

Звучить музика, дим. З’являється Хоттабич.

Шрек: І ти, старий, тут

Хоттабич (ображено): Це ти, Шрек, старий. Аж позеленів від плісняви.

Шрек: Та не ображайся, Хоттабич. Прикид у тебе і дійсно класний

Віслюк: Начебто ти і не сидів 300 років у брудній пляшці…

Звучить рінгтон мобільного телефону.

Всі: Ой, що це?

Хоттабич: (спочатку теж дивується) Так це ж мій мобільний телефон!

Всі: Мобільний телефон?

Хоттабич: Так! Мені подарував його Гаррі Поттер на день народження. Де тут гучний зв’язок? Ало? Хто це?

Русалонька: Хоттабич! У нас біда! Терміново потрібна Ваша допомога!

Хоттабич: Та хто це?

Русалонька: Це я, Русалонька. У нас біда! Злий чаклун, що працює у Снігової Королеви, викрав мого друга – Рожевого восьминога.

Хоттабич: Для чого їм восьминіг?

Юля: Невже, щоб з’їсти!..

Русалонька: Ні! Королева вирішила, що для її білого холодного королівства, потрібні яскраві, кольорові та ще й живі прикраси.

Шрек: Тоді небезпека загрожує всім кольоровим істотам. І мені теж?

Віслюк: Сподіваюся, сірі істоти Королеву не цікавлять?

Хоттабич: Русалонька! Не плач! Ми йдемо рятувати твого восьминога! Хто зі мною?

Всі: Я. І я. І я. Всі!

Шрек: Треба добре підготуватися!

Віслюк: Снігову Королеву перемогти не просто!

Хоттабич: Так! Де у Вас казкова зброя?

Олежка: Там, у спеціальній коморі.

Андрійко: Ходімо, я покажу.

Юля: А я поки приготую Вам теплу одежу.

Всі, крім Юлі виходять. Юля збирає та складає в одне місце теплу одежу.
Звучить тривожна музика. На авансцені з’являється Злий Чаклун (Шаман або Шаманка)
Він придивляється до Юлі. Говорить у зал (мов би до себе).

Шаман: (говорить у зал, мов би до себе) Так-так-так! Яка яскрава дівчинка, а яке вбрання кольорове! Те, що треба. Мабуть вміє і танцювати, і співати! За таку знахідку Снігова Королева мене нагородить, як героя!

Шаман підкрадається до заклопотаної Юлі. В останню мить вона його помічає.

Юля: Хто Ви, дядечку…

Але не може договорити, бо Шаман зачакловує її і вона завмирає.

Шаман хапає Юлю і стрімголов вибігає, по дорозі губить шапку, або рукавицю, хоче забрати, але чує, що повертаються наші Герої.
В цей час повертаються наші «рятувальники», озброєні різноманітною казковою зброєю. Тут і булава, і палиці, і, навіть, мітла Баби-Яги.

Андрійко: Юля, ти приготувала нам теплу одежу?

Олежка: Юля, де ти? Годі жартувати.

Шрек: Ну не час зараз гратися у хованки.

Віслюк: Щось це на жарти не схоже.

Андрійко: ( на рукавицю) Ой, що це?

Олежка: У нас такої не було…

Хоттабич: Все зрозуміло. Тут був Шаман.

Андрійко: І вкрав нашу Юлю.

Олежка: Вона ж у нас така яскрава, кольорова!

Віслюк: Була б сіра, як я, вціліла б.

Шрек: Що тут скажеш, віслюк він і є віслюк.

Хоттабич: О, різнокольорова цукерка моєї души, що ми без тебе будемо робити…

Андрійко: Хоттабич, доволі скиглити.

Олежка: Треба іти до Снігової Королеви і рятувати і Юлю, і Восьминога.

Шрек: Треба поспішати, на півночі дуже холодно.

Віслюк: Північ далеко, швидко ми туди не потрапимо.

Хоттабич: Потрапимо! Я у вас для чого! Всі до мене.

Всі гуртуються, Хоттабич чаклує, дим, музика, всі зникають. Світло згасає.

КАРТИНА 2.

Північ. Крижане королівство. Північне сяйво, сніг, все дуже гарне, але біле і холодне.
Посередині на високому троні – Снігова Короліва – Красива, холодна, сувора.
Біля неї слуги – Сніговики, Сніжинки. На видному місці – полонений Восьминіг, видно, що він замерз, вкритий інеєм, і взагалі дуже блідий.
Сніжинки співають та танцюють, розважають Королеву.

Королева (відверто позіхає): Які ж ви білі, одноманітні, нема у вас ніякої яскравості, кольоровості. Одна нудьга і нудота. А Шаман нікого кольорового мені не знайшов. Ну крім цього краба!

Восьминіг (ображено): Я не краб, я – Восьминіг.

Королева: А мені яка різниця. Користі від тебе ніякої. Коли Шаман тебе приніс, ти був яскравий, гарний, а тепер? Блідий , як усе моє королівство.

Восьминіг: Восьминоги змінюють колір в залежності від кольору навколишнього середовища.

Королева: Ось і я кажу – навколо мене середовище бліде, нудне і одноманітне.

Співає пісню.
На сцену виходить Шаман, виносить Юлю, що дуже змерзла.

Шаман: Ваше Величносте, дивіться. Яку яскраву іграшку я Вам приніс.

Ставить Юлю.

Юля: Я не іграшка! Я – Юля, я – дівчинка-клоун.

Королева (оглядає Юлю): А ти мені подобаєшся! Така яскрава, кольорова: синя, червона, жовта. Стільки фарб.

Шаман: Бачиш, королева. Як я тобі догодив! Нагоджуй мене!

Королева: Стривай, Шаман. Спочатку побачимо. Що вона вміє. Якщо ти- дівчинка клоун, розкажи мені смішну історію.

Юля: Не буду.

Королева: Мабуть не вмієш!

Юля: Вмію. Я все ж -таки артистка!

Королева: Тоді розвесели мене!

Юля: Ще чого! Не буду!

Королева: Як це не будеш?

Шаман: ( замахується) У, вередливе дівчисько. Королева наказує, а вона капризує. Ось я тебе відлупцюю.

Юля: Я тобі відлупцюю. Я сама тебе так відлупцюю, що кісток не збереш.

Шаман: Та я тобі… (знову замахується)

Королева: Облиш її, Шаман! Дивись, яка вона смілива. Мені ще ніколи ніхто ні в чому не відмовляв! Ти мені подобаєшся!

Юля: А ти мені – ні. Ти зла, противна і некрасива.

Королева: Я? Я негарна? Що ти таке кажеш? Гидке дівчисько. (майже плаче)

Шаман: Не слухай її, вона бреше! Ти найкраща, найгарніша, най, най, най.

Королева: Чула? Що люди кажуть!

Юля: Які люди? Цей підлабузник?

Королева: Не тільки він, і інші теж.

Юля: Відкрий очі, Королева! Вони тобі брешуть, бо бояться.

Королева: Але у мене таке гарне обличчя, таке чудове волосся, таке яскраве вбрання. Як я можу бути негарною?

Юля: Дуже просто: Всі злі, вередливі люди, які люблять тільки себе – негарні і навіть огидні. На фоні злоби ніякої краси не видно!

Королева: ( до своїх слуг) Це правда? Ви мені завжди брехали? (Всі мовчки схиляють голову). Чому ви мені ніколи не казали, що я зла і негарна?

Всі: Ми тебе боялися.

Королева: ( в розпачі оглядає себе). Що мені зробити, щоб стати гарною.

Юля: Стати доброю, пожаліти всіх, кого ти образила, допомогти тим, кому зробила щось погане.

Королева: (недовірливо) І стану гарною? Одразу ж? ( Грізно – до своїх) Так?

Слуги мовчки кивають.

Королева: З чого б почати?

Юля: ( киває на Восьминога) Хоча б з нього.

Королева: Добре спробую. Восьминіг, я була неправа, коли наказала украсти тебе.

Восьминіг: Ти відпустиш мене до дому, у море?

Королева: Так, і навіть дам тобі теплу шубу, щоб ти не захворів від холоду.

Восьминіг: Спасибі тобі Королева.

Королева: То як? Я вже стала гарніше?

Юля: А як же, на тебе вже можна дивитися і не морщитися від огидності. Я впевнена, що і все твоє королівство стане краще.

Восьминіг: Дивіться, яким яскравим стало Північне сяйво.

І дійсно, до цього бліде північне сяйво стає яскравішим.

Королева: Я бачу! І все моє королівство з кожною хвилиною становиться все веселіше і яскравіше.

Юля (хитро) : Я тобі обіцяла! Далі буде ще гарніше!

В цей час чутно якийсь гуркіт, крики, з’являється дим, миготить світло, всі розступаються. Посередині з’являються, наче звалюються звідкись наші “рятувальники» – вся компанія – Хоттабич, Шрек, Клоуни, Вінні. Одразу все стає навкруги різнобарвним.

Шаманка: Ну от тобі і кольори прибули.

Королева: (грізно) Що це за жах. Хто посмів з’явитися сюди без запрошення?

Юля: Королева! Знову зморшки з’являться.

Королева: Ой, я забула! Доброго дня, шановні гості. Що вас привело до мене?

Шрек (по бойовому): Злодійка! Віддавай наших друзів.

Віслюк: (з-за плеча Шрека) А то ми тобі таке влаштуємо… (ховається за Шрека)

Юля: Заспокойтеся, друзі. У нас все добре. Ми тут просто погостювали у Снігової Королеви.

Хоттабич: І вона Вас не ображала?

Юля: Ні! Вона добра та гостинна.

Шрек: Щось я нічого не розумію.

Королева: А що тут розуміти. Мені до Юлі ніхто ніколи не казав правду. А тепер, коли вона відкрала мені очі, я и сама бачу, як все навкруги гарно. І білий сніг, і мої Сніжинки, і шановні гості.

Хоттабич: О, великий вихователь, Юля-джан. Ти зробила неможливе- перетворила злу Снігову королеву у чудову добру і дуже симпатичну жінку.

Королева: Я хочу, щоб всі побачили, яке у мене різнобарвне яскраве королівство.

Співають і танцюють всі жителі північного королівство – все і насправді стає яскравим, різнокольоровим.

Юля: А тепер, шановна добра Королево! Я з задоволенням виконаю твоє прохання – розкажу тобі веселу історію. А допоможуть мені в цьому мої друзі – Андрійко та Олежка.

Номер: Шляпа.

Королева: ( сміється) Дякую, Юля і хлопці. Мені ніколи не було так весело.

Шрек: (заграє) Шановна королева, дозвольте запросити Вас відсвяткувати з нами свято Нового року.

Віслюк (встряє між ними): А Русалонька чекає Восьминога.

Шрек: (роздратовано) Та я знаю.

Олежка: Треба збиратися у дорогу. Хоттабич, у тебе ще борода не змерзла? Спрацює?

Хоттабич: А як же? Всі, хто з нами, підходьте ближче.

Шаман: А можна і мені з вами.

Королева: Ще чого! Ще цього злюки нам не вистачало…

Юля: Королево… (погрожує пальчиком)

Королева: Ну добре, ти ж мої накази виконував…

Андрійко: Скоріш підходь!

Хоттабич: Аххалай, маххалай…

Дим, музика. Світло згасає.

КАРТИНА 3.

Світло повільно висвітлює Підводне царство. Русалонька та її подруги і Восьминіг співають та танцюють. (Цирковий повітряний номер)

Русалонька: Шановні гості, я дуже вдячна вам за повернення нашого друга Восьминога.

Королева: Це я винна. Я була зла, а ще я так мріяла, щоб у моєму королівстві хоч що-небудь було кольоровим. Пробач мені, Русалонька.

Русалонька: Ми не сердимося на тебе. Правда , Восьминіг? Тим більше, що ти змінилася, стала доброю. А ще ми приготували для тебе подарунок. Сподіваємося, він прикрасить твоє королівство.

Русалоньки виносять яскравий подарунок.

Королева: Що це таке гарне?

Русалонька: Це корали нашого моря.

Королева: Які кольори! Дякую вам, які ви добрі… і красиві.

Русалонька, Восьминіг та всі підводні жителі танцюють та співають.
Дивний сигнал. Всі переглядаються.
Звучить рінгтон мобільного телефона (голосний сигнал)

Хоттабич: ( дістає мобільника) Будильник спрацював. П’ять хвилин до початку Нового року.

Олежка: Треба терміново вірушати до дому.

Андрійко: З то прийде Дід Мороз, а нас нікого немає.

Юля: Хоттабич, за справу.

Юля: А підводних жителів ти зможеш забрати до нас на свято?

Хоттабич: А чом би і ні! Аххалай-маххалай. Всі на свято вирушай!

Дим, світло, музика. Всі зникають, а коли світло повільно запалюються, всі герої з’являються у Країні казок. В цей час звучать дзвони годинника.

КАРТИНА 4.

Країна казок. Світло повільно запалюється. Коли замовкають дзвони, звучить музика Діда

Олежка: Мы встигли, встигли!

Юля: Дякуємо вам за все, любі друзі.

Андрійко: Зустрічаємо Діда Мороза.

Мороза. Виходять Дід Мороз та Снігуронька. Всі аплодують.

Дід Мороз:
Добрий день, чудові діти.
Всі прийміть мої привіти.
З Святом всіх вітаю я
І Снігуронька моя.

Снігуронька:
З Новим роком вас вітаю!
Зичу свят великих вам.
Щастя й радості бажаю
Всім нашим гостям.

Дід Мороз: Бачу, всі мої друзі зібралися на свято! І діточки, і батьки, і казкові герої! А це! Не може бути! Моя вічна суперниця – Снігова Королева! Ти прийшла сюди з добрими намірами, чи зі злими? Віповідай!

Королева: Дід Мороз, мій вередливий характер залишився далеко у минулому. Завдяки моїм новим друзям я зрозуміла : насправді красивою може бути тільки добра, привітна людина. Я більше нікому не завдам зла.

Дід Мороз: Які ж ви молодці. Перевиховати саму Снігову Королеву! Тепер ми можемо розпочати наше святкування!

Снігуронька: Дідусю! Треба запалити вогні на нашій чудовій новорічній ялинці.

Звучить музика.

Дід Мороз: Коли перешкод вже для свята немає, нехай нам ялинка яскраво засяє!

Запалюються Новорічні вогні, Панно : 20.. рік.
На сцені чарівним чином з’являється Хлопчик – Новий рік.

Новий рік:
Я – веселий Новий рік!
З дальніх я прийшов доріг!
І тепер в гостях у вас
В гарний день , у добрий час.
Через ріки, через гори
Поспішаю в кожний дім
І казкові подарунки
Дітлахам дарую всім.

Дід Мороз:
Ми вас, любі діти, вітаєм зі святом.
Хай буде у вас нових друзів багато.

Снігуронька:
Радійте і будьте здорові й веселі
Хай щастя панує у кожній оселі

Всі разом: З Новим Роком! З Новим щастям!

Звучить пісня : Новий рік у виконанні героїв казки. Всі танцюють.
Герої кидають у зал серпантин, запалюють бенгальські вогні, хлопають хлопавки.

Дід Мороз:
Залишайтеся здорові
Далі нам рушати час.
Через рік обов’язково
В гості прийдемо до вас.

Фінальна пісня. На сцені – всі учасники програми.
Диктор представляє учасників.

Автор: Ніна Єрмоленко. Грудень 2007р.