Для молодшого шкільного віку
Володимир Лучук
Невтомно, постійно,
в завіях, у цвіті
кружляє круг Сонця
Земля по орбіті.
Отак, як супутники,
Місяць і зорі
снують по орбітах
в космічному хорі.
У вирій, верстаючи
далі далекі,
летять по одвічних
орбітах лелеки.
Вовки та ведмеді,
та всяке створіння
довкола пильнують
свої володіння.
Спортсмени, що їздять
по цілому світу,
виходять, буває,
на славну орбіту.
Як ледар у ліжку
всю днину пролежить,
то наче б колує
орбітою лежнів.
І там лиш, де чемні,
допитливі діти,
як еліпси й кола —
казкові орбіти!
Там чесні в пошані,
в повазі хоробрі,
покарані — злі,
нагород ясені — добрі.
Там дійсність і мрія —
володарі слова,
що сяє, мов знайдена
щастя підкова.
Там дружба квітує,
як мак серед літа.
Вчить правдою жити
казкова орбіта.