jar-ptica

Казковий карнавал

Для дошкільного віку

Казковий сценарій

Зала святково прикрашена до новорічного свята. Біля центральної стіни – гарно вбрана ялинка. Діти стоять за лаштунками трьома колонами у першій і третій – дівчатка-сніжинки (по четверо), у другій – герої казок (парами).
Під фонограму «Вальсу квітів» П Чайковського діти виконують танок-парад .

Дівчинка
В нас ялинка на гостинах,

Хлопчик
Всюди гомін, сміх завзятий,

Разом
Наш садочок зустрічає
Рік Новий – найкраще свято.

Дівчинка
Рік Новий крокує гордо,
Йде з дарунками до нас.

Хлопчик
Тож ми хочемо сьогодні
Побажати в добрий час.

Дівчинка
Щоб усі були здорові
І ніколи не хворіли.

Хлопчик
Щоб були слухняні діти,
А батьки за них раділи.

Дівчинка
Щоб добро було у хаті
Та лунав дитячий сміх.

Разом
Щоб усі були веселі
І щасливі цілий рік!

Діти виконують «Новорічний хоровод»

Дівчинка
Зимонька труснула
Білим рукавом –
Землю всю укрила
Ковдрою-сніжком.

Хлопчик
Візьмемо санчата,
Взуєм ковзани,
Будемо кататись
Весело з гори.

Діти співають пісню про зиму

Дівчинка
В коло дружнє всі ставаймо,
Заспіваймо пісню дзвінко.
Карнавал розпочинаймо.
Ти світи ясніш, ялинко!

Хлопчик
Хай горять твої вогні
Для всієї дітвори.
Хай герої всіх казок
З нами стануть у танок.

Діти співають пісню «Карнавал у нас в садку» Потім сідають на стільчики.
На мелодію своєї пісні вибігае Півник.

Півник
Біг до вас я, поспішав
На веселий карнавал.
Чи ж дозволите, малята,
Разом з вами святкувати?

Діти. Так.

Півник
За цю радість, яку маю,
Я вам пісню заспіваю.

Півник співає. Звучить мелодія пісні Лисиці.

Півник
Ой! Невже Іде Лисиця?
З нею краще не водитись.
Заховаюсь я швиденько,
Чує лишенько серденько

Півник ховаеться. Виходить Лисиця й співає

Лисиця
Хто співае у садку
Дзвінко так «Куку-ріку»?
Пісню радісно веде –
Друже Півнику, ти де?
Відгукнись хоча б разок
Так люблю твій голосок!

Півник
Не чекай даремно, Лиско.
Котик-братик ходить близько.
Він суворо наказав,
Щоб стерігся я й мовчав.
Ні, до тебе не піду,
Бо потраплю у біду

Лисиця
Ну яка ж у тїм біда,
Що тебе побачу я?
Лапкою не зачеплю,
Лиш горохом пригощу.
А горох смачний, повір.
Вийди, Півнику, надвір,

Півник підходить ближче до Лисиці, й Лисиця хапае його.

Півник (гукає)
Котику-братику!
Несе мене Лиска
Далеко, не близько
Порятуй мене!
Виходить Кіт

Кіт
Хто кричить, мене гукає?
Врятувати хто благає?

Півник
Котику-братику, це я тебе кликав

Кіт (до Лисиці)
Ой І хитра ж ти, Лисице !
Так робити не годиться.
Треба вже тебе провчити,
Щоб не сміла всіх дурити.

Лисиця (скрушно)
Як тут бути, що робити?
Здобич маю відпустити.
(Тихенько) Ох, не хочеться мені…
(Голосно) Півня забирай собі !
(Убік) А до того ж він худий.

Лисиця йде геть.

Кіт.  Ходи, Півнику, додому й до Лисиці більш не озивайся. А я піду на лови.

Кіт заходить за ялинку. Під музику К. Дебюссі «Арабеска» вилітае Жар-птиця й виконуе довільний танок. На закінчення музики Кіт ловить їі сіткою.

Кіт
Як я гарно вполював –
Диво-пташку упіймав.

Жар-птиця
Так, я пташка неземна –
Я Жар-птиця чарівна,
Вмію я дива творити.
Тільки прошу відпустити,
Бо загину у неволі.
А як буду я на волі,
То бажання всі твої
Виконаю, як свої.

Кіт
Що ж я можу побажати?
Я й не знаю, що казати.
Хай герої всіх казок
Завітають у садок.

Кіт знімае із Жар-птиці сітку.

Жар-птиця
Відпускаеш ти мене?
Дякую тобі за це.
Ось візьми мое перо,
Як вогонь, горить воно.
Ним махни один лиш раз –
Прийде казка вмить до вас.

Кіт змахуе пером. У залі гасне світло. А коли запалюеться – посеред зали стоїть Попелюшка у старенькій накидці поверх сукні.

Вихователь. Хто ж це завітав до нас? Як тебе звуть, дівчинко?

Попелюшка
Попелюшкою назвали,
Бо працюю день при дні.
Та на святі бути з вами
Дуже хочеться мені.

Вихователь. Гаразд, але всі діти прийшли на свято гарно вбрані, а на тобі – старенький плащик.

З’являеться хлопчик-Чарівник

Чарівник. Я ще не справжній чарівник, а лише вчуся. Але дружба допомагае творити справжні дива. (Підходить до Попелюшки й скидае з неі накидку. Попелюшка залишаеться у бальній сукні).

Виконуеться танок Чарівника та Попелюшки

Попелюшка.
Як тут гарно й весело!
Ставайте, малята, у танок.

Виконуеться жвавий танок. Під веселу музику вибігають трое поросят-оркестрантів і грають на іграшкових музичних Інструментах мелодію «Не страшний нам сірий вовк». З’являеться Вовк – поросята тікають.

Вовк
Не хвилюйтеся, бабусі,
Не турбуйтеся, матусі,
Не такий страшний я звір –
Ваших діток я не з’їм.

– А ви не бачили Червоної Шапочки? Піду пошукаю ії (Іде за ялинку).

Виходить Червона Шапочка і співае свою пісню.
Назустріч їй вибігае Вовк.

Вовк. Добридень, Червона Шапочко!

Червона Шапочка. Доброго здоров’я!

Вовк. Не бійся мене, Червона Шапочко! Сьогодні у малят свято — запрошую тебе до танцю.

Вовк ї Червона Шапочка танцюють «Падеграс», під музику А.Гербер
Під музику Т. Ломової виходять трое ведмежат і виконують танок.

Вихователь. Поснули наші ведмежата, хто ж їх розбудить?

На мелодію своеї пісні вибїгають сніговики і будять ведмежат. Ведмежата сідають на стільці. Сніговики співають.
На вступ до своеї пісні вилітає Муха-Цокотуха й співає
З-за ялинки виходить Снігурка й співає.
Виконується танок снїжинок.
До зали заходять лисиця Аліса і кіт Базиліо (дорослі).

Базиліо. Послухай, Алісо! Ми вже так довго шукаемо дерево, під яким дурненький Буратіно закопав свої п’ять сольдо. Я дуже втомився!

Аліса. Май трохи терпіння, Базиліо. Здаеться, ми прийшли, куди треба. Така чудова зала, ніби в казці, а ось І чарівне дерево (обоє підходять до ялинки). Мабуть, саме тут заховані гроші Буратіно. Зараз пошукаю. (Длубаеться під ялинкою). Шкода, нічогісінько немае! Але дерево гарне. І скільки всього на ньому — онде й іграшки, й горїшки.

Базиліо. А ковбаси немае?

Аліса. НІ, Базиліо, немає, але є різноколірні зірочки.

Базиліо. Пошукай гарненько, може, знайдеться хоча б малесенький шматочок рибки або курочки. Страшенно їсти хочеться!

Аліса. Нічого такого немае, але я бачу на одній гілочці щось дуже цікаве. (Знімае з ялинки яскраве запрошення, розглядає). Це запрошення на карнавал.

Базиліо. Щo ти там знайшла? Покажи мені.

Аліса. Нічого особливого, мене запрошують на карнавал. Але тебе це не стосуеться.

Базиліо. Чому? Я теж хочу побачити карнавал. Я ще жодного разу не був на ньому. Покажи мені запрошення. (Лисиця показуе заирошення на відстані). Де тут написано, що запрошують саме тебе? (Вихоплює листівку з Алісиних рук).

Аліса. Зараз же віддай!

Базиліо. Нізащо!

Аліса. Якщо не хочеш віддати задарма, то продай. Я дам тобі за нього аж один сольдо!

Базиліо. Ні, одного сольдо замало.

Аліса. Стривай, любий Базиліо. Не хочеш один сольдо, дам тобі два. Купиш на них і рибки, і ковбаски — наїсися досхочу! Навіщо тобі це запрошення?

Базиліо. Два сольдо — дуже добре, але я ніколи не був на карнавалі! НІ, Алісо, й не проси.

Аліса. Не хочеш купити, то й не треба. (Тихенько). Я його у тебе і так заберу.

Аліса вихоплює запрошення, й воно рветься навпіл. Обоє сідають на підлогу і сваряться.

Вихователь. Коте Базиліо І лисице Алісо! Ми вже давно за вами спостерігаемо. І на наш карнавал ні за запрошенням, ні без нього не пустимо вас.

Базиліо й Аліса. Чому? Ми ж такі гарні, такі чемні.

Вихователь. Ви так гадаете? Запитаймо про це наших малят.

(Діти відnовідають)

Базиліо й Аліса. Пробачте, будь ласка. Ми більше ніколи не будемо сваритись І ображати одне одного, обіцяемо!

Вихователь. Тоді залишайтеся на нашому святі. Всі учасники карнавалу виконують спільний танок.

Виходить Дід Мороз — вітає дітей, роздае гостинці.