skarbnu4ka

Кицина абетка

Л.Коврига

А

«Ах, сказала киця зранку. –
Що робити по сніданку?
До Андрійка я піду,
Погуляю з ним в саду».

Б

Бігла киця вздовж доріжки,
Забруднила свої ніжки:
«Я помию ніжки й носа
І ходить не буду боса».

В

Влізла киця на віконце
Та пригрілася на сонці,
Розляглася, наче спить,
І тихенько муркотить.

Г

На гітарі киця грає,
Дуже голосно співає.
Та ніхто її не слуха,
Тільки затуляють вуха.

Ґ

На паркані сидить Ґава,
Дуже хитра і цікава,
Каже: «Кицю моя мила,
Що ти у льоху робила?

Д

В діжку свіжої водиці
Носить киця із криниці.
Заходилася зрання,
Бо сьогодні день прання.

Е

«Ех! – сказав Сірко сердито.
Буде тебе, кицю, бито.
Ти навіщо з’їла сало?
Молока тобі замало?»

Є

Мурчик – друг у киці є.
Дуже пізно він встає.
Цілу ніч гуляв по даху
І втомився, бідолаха.

Ж

Жовтий соняшник в городі
Нашій киці став в пригоді.
Наче парасолька, він
Робить затишок та тінь.

З

Зайчик сонячний яскравий
Кицю дуже зацікавив.
Треба зайчика спіймати,
Щоб на зуб покуштувати.

И

Киця дивиться в вікно:
Кури дзьобають зерно,
Півник поруч походжає
Та курчаток доглядає.

І

Іра по гриби пішла,
Іра кошик узяла.
Люди добрі! Подивіться –
Тут у кошику спить киця!

Ї

Киця любить пригощати
І запрошує до хати
Свого друга Їжачка:
«Випий, – каже, – молочка».

Й

Йогурт дуже всім смакує.
Киця йогуртом ласує,
Запашним таким й смачним
Не поділиться ні з ким.

К

Киця любить танцювати,
Гарні сукні одягати,
І червоні чобітки,
Й з візерунками хустки.

Л

Песик Лайчик розказав,
Як він злодія спіймав.
Киця дуже налякалась,
В будці Зайчика сховалась

М

Мишка їла киці сир.
Мишку вигнали на двір.
«Не чіпай, – сказала киця, –
Сир мені ще знадобиться».

Н

Заховалась мишка в нірку
(там у стінці була дірка).
Бідолашная, боїться,
Щоб її не з’їла киця.

О

Наша киця мружить очі,
Нагулялась, спати хоче,
Та спочатку треба вмитись,
Потім ковдрою накритись.

П

Півник каже: – Постривай!
Ти зі мною заспівай.
– Ні, не хочу я співати,
Я на піч полізу спати.

Р

Рибку Мурчик упіймав,
Нашу кицю пригощав.
Киця лапки враз помила
І смачненьку рибку з’їла.

С

Щоб не змокнуть під дощем,
Сіла киця під кущем.
Бач, не любить киця воду,
Бо вода псує їй вроду.

Т

Ой, ласуня киця наша,
Дуже любить манну кашу.
І тарілочку до дна
Добре вилиже вона.

У

Киця щітку ухопила,
Бореться з сміттям та пилом.
Прибере у хаті чисто
і замісить в діжі тісто.

Ф

В киці гарна тепла шкурка,
А яка струнка фігурка!
З манікюром пазурі,
Киця краща у дворі!

Х

Виліз з яблука хробак.
І сказав він киці так:
«Я поводжусь дуже чемно.
Не турбуй мене даремно».

Ц

Сіла киця край вікна,
Дивиться на цвіркуна.
Він на скрипочці їй грав,
Нашу кицю розважав.

Ч

Наш знайомий Мурчик – кіт
Чеше лапкою живіт.
Він збентежений був трішки,
Бо йому наснилась мишка.

Ш

Шпак на дерево злетів,
З’їсти гусінь захотів.
Не помітив там кота –
Втратив пір’ячко з хвоста.

Щ

Щур із кицею не дружить,
Він її боїться дуже.
Якщо киця у дворі,
Щур сидить в своїй норі.

Ь

Кінь сказав: «Сідаймо-но, кицю,
Відвезу тебе в крамницю.
Купиш там собі люстерко,
А мені – смачну цукерку».

Ю

Киця юшки наварила,
В гості друзів запросила.
Юшечка така смачна.
До вподоби всім вона.

Я

У корівки в яслах жом.
Киця підійшла з відром:
«Я наллю тобі води,
Покажи мені куди».