Для молодшого шкільного віку
Казковий сценарій
Дія відбувається біля святкової ялинки. Діти, переодягнені в костюми Зайчика, Білочки, Їжачка, Ведмедика, Лисички та Мишеняти, взявшись за руки, танцюють навколо ялинки, співають пісню. Закінчивши співати сідають біля ялинки відпочити.
Зайчик: Добре вийшло! Цією піснею зустрінемо діда Мороза!
Білочка: (до друзів) Як думаєте, йому сподобається?
Їжачок: Звичайно сподобається!
Ведмедик: І він подарує нам дарунки! Мені, напевно, мед!
Лисичка: Давайте у всіх спитаємо (показує на глядачів) – чи їм сподобався наш виступ?
Мишенятко: (звертається до глядачів) Скажіть, друзі, вам сподобався наш танок і наша пісня?
Глядачі: Так! Так!
Зайчик: Дуже приємно! Дякуємо!
Білочка: Отже, все готово. Ялинка прикрашена, вітання готові – чекаємо на діда Мороза.
Їжачок: Адже тільки він може запалити яскраві вогники на ялинці!
Ведмедик: Так! І тільки він може подарувати мені діжечку меду!
Лисичка: (прислухається) Ой, здається із лісу хтось іде…
Мишенятко: (до глядачів радісно) Це, звичайно, дід Мороз! Так?
Глядачі: Так! Так!
Зайчик: (тривожно піднімає довге вухо, прислухається починає тремтіти) Ой, ой, ой! Ні! То не дід Мороз! Я маю довгі вуха і чудовий слух!
Всі Звірята: (перелякано) А хто?
Зайчик: Це – вовчисько!
Білочка: Ой, він останнім часом зовсім злий став! Ховаймося!
Звірята перелякано бігають, шукаючи, де сховатися. Ховаються за ялинку.
Біля ялинки з’являється хлопчик в костюмі Вовка.
Вовк не бачить звірят, що сховалися за ялинкою.
Вовк: (дивиться під ноги, нюхає повітря) По слідах бачу, носом чую, що тут почали святкувати Новий рік! І знову – без мене! А коли так, то нічого у вас не вийде! Я зіпсую вам свято! Поламаю вашу ялинку, всі іграшки розіб’ю!
Вовк шукає і знаходить (бо все ж це відбувається ніби то у лісі) велику палицю, погрозливо ходить біля ялинки, звертається до глядачів.
Вовк: Може хтось хоче мені допомогти знищити ялинку і зупинити Новий рік?
Глядачі: Ні! Ні!
Вовк: Ну, як знаєте! Але свята не буде! Мене в тому році дід Мороз не привітав, а в цьому році і до вас не прийде!
Вовк замахується палицею на ялинку, але звірята, що ховалися за нею, вибігають, беруться за руки і живим ланцюгом стають на захист ялинки.
Зайчик: Стій, вовчисько!
Білочка: Нічого у тебе не вийде!
Їжачок: Не дамо зіпсувати свято!
Ведмедик: Звичайно не дамо! Бо інакше я мед у подарунок не отримаю!
Лисичка: Іди геть, капосний вовчисько!
Мишенятко: (глядачам) Ну що, всі разом проженемо вовка? Іди геть! Іди геть!
Глядачі: Іди геть! Іди геть!
Вовк під цим напором присідає, лякається, кидає палицю і тікає. Звірята і глядачі весело плескають у долоні.
Зайчик: Тепер час кликати діда Мороза!
Всі Звірята: Так! Так!
Їжачок: (голосно) Стривайте! А мені шкода вовчиська! Він так назавжди залишиться без свята!
Білочка: Як? Він же хотів ялинку зламати, іграшки розбити!
Їжачок: Він сердиться через те, що дід Мороз не привітав його минулого року.
Лисичка: Але ж він сам винен! Він себе погано поводить, бійки влаштовує…
Мишенятко: Маленьких ображає!
Ведмедик: Їжачок правий. Вовк просто ображений. Його ніхто не любить.
Їжачок: Це ми винні, що він такий – ми не простягнули йому руку дружби, а тільки лаяли його.
Зайчик: Правильно! Нас багато, давайте допоможемо вовчиську виправитись!
Мишенятко: І тоді дід Мороз обов’язково привітає його з Новим роком!
Їжачок: Тоді для початку покличемо вовчиська! Давайте разом!
Звірятка і глядачі: Вов-чись-ко! Вов-чись-ко!
Вовк швидко з’являється.
Білочка: Ой, де ти так швидко взявся?
Вовк: А я і не уходив далеко! Я все чув! Я поганий, злий, нікому не потрібний! Навіть дід Мороз мене не любить! Ну і будь ласка! Я все одно зламаю вашу ялинку і зіпсую вам свято!
Білочка: Злий вовчисько! Женіть його, він ніколи не виправиться!
Їжачок: (голосно, рішуче). Тихо! (підходить до Вовка, щиро). Послухай, вовче, ти ображаєшся, що тебе не привітав дід Мороз? А що ти зробив, щоб він захотів тебе привітати?
Вовк стоїть похнюпившись.
Лисичка: Ти сам хоч когось вітав із святами?
Зайчик: Ти комусь робив подарунки?
Білочка: А віршика ти вивчив, щоб порадувати діда Мороза?
Ведмедик: Ти хоч із ким-небудь дружиш?
Вовк: (опустив голову, стиха) Ні…
Мишенятко: (підходить до Вовка, обережно простягає йому лапку) Хочеш, я буду з тобою дружити? Тільки, якщо ти пообіцяєш маленьких не ображати…
Вовк: (тисне мишеняті лапку) Обіцяю. І дружити хочу.
Лисичка і Білочка: (разом) А з нами?
Вовк: (радісно) Звичайно! Дякую!
Їжачок, Ведмедик і Зайчик: А з нами?
Вовк: (обнімає їх) Ура! Тепер у мене є друзі! (помрачнішав). Але дід Мороз мене все одно не привітає!
Звірята: Чому?
Вовк: Бо я не знаю ні вірша, ні пісні, щоб його порадувати!
Їжачок: Не біда! Співатимеш і танцюватимеш разом з нами!
Ведмедик: А віршика ми тобі допоможемо вивчити! Запам’ятовуй!
Вовк стоїть в центрі, а звірята, взявшись за руки, ходять навколо нього і розповідають вірш.
Зайчик: Новий рік – найкраще свято!
Білочка: Чарівних подій багато!
Ведмедик: Ось ялинка перед нами –
Лисичка: Вся засвітиться вогнями!
Їжачок: Хай наступний Новий рік
Мишенятко: Буде радісним для всіх!
Їжачок: Ну що, запам’ятав?
Вовк: Так, запам’ятав! Дякую друзі! Тепер Дід Мороз привітає і мене!
Їжачок: То ж давайте його покличемо всі разом!
Звірята і глядачі голосно кличуть діда Мороза.
Подальший розвиток сценарію довільний. Дід Мороз, як правило, має власні репризи і свято буде продовжуватися вже за його сценарієм.