Лисиця і глечик

Для молодшого шкільного віку

Українська народна казка

Були собі дід та баба. Пішли вони в полежати. І взяли із собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже:

— Де б це глечика поставити в спрагу?

— Постав, стара, під кущем.

Баба послухала діда і поставила під кущем.

От пішли вони жати. Жнуть та жнуть.

Аж біжить лисичка. Побачила глечика, випила з нього молоко, а голови не витягне назад. Ходить, крутить головою, приказує:

— Ну, глечику, пожартував — і годі. Випусти мою голову! А глечик не відпускає, хоч ти що хоч роби.

— Підожди ж, клятий глечику! — каже лисичка. — Ось я тебе втоплю.

Побігла вона до річки. Встромила голову в воду. Наповнився глечик водою, а лисиця шубовсть — і скупалася.