novorichna-kazka-2

НОВОРIЧНА КАЗКА

Для молодшого шкільного віку

Казковий сценарій (для 1-4 кл.)

1 скоморох: Добридень, дiти! Радi вас бачити. Давайте познайомимося. Нас ви впiзнали? Ми — скоморохи. А ви скажiть хором, як вас звати.

Дiти кричать хором кожний своє iм’я.

2 скоморох: Ви, дiти, зiбралися недарма. Сiдайте зручнiше. Зараз ви побачите казку — новорiчну, чарiвну.

На сценi годинник, на якому 11:30. З вiконця годинника виглядає тiтка Ку-Ку.

Ку-Ку: Ку-ку, ку-ку! (Вибiгає з-за годинника.) Дiти, подивiться, що трапилося: до Нового року залишилося 30 хвилин, а годинник зупинився. Що робити?

З’являється Хвилинка.

Хвилинка: Тiтонько Ку-Ку, чого це ви так схвильованi?

Ку-Ку: До Нового року залишилося 30 хвилин, а годинник зупинився. Що робити, мила Хвилинко, пiдкажи.

Хвилинка: Так треба годинник завести.

Ку-Ку: Подивися, мила Хвилинко, ключик вiд нього має бути в шкатулцi.

Хвилинка дивиться в шкатулку.

Хвилинка: Але шкатулка порожня. Тiтонько Ку-Ку, ви не помилилися?

Ку-Ку: Нi, нi. Ключик завжди зберiгався в шкатулцi.

Хвилинка: Не хвилюйтеся, тiтонько Ку-Ку. Я пiду пошукаю ключик. Я обов’язково повинна його знайти!

Ку-Ку ховається за годинник.
Хвилинка збирається вийти.
З’являється Бабуся, закриває обличчя хусткою.

Бабуся: Почекай, дiвчинко. Куди це ти поспiшаєш?

Хвилинка: До Нового року залишилося 30 хвилин, а годинник зупинився. Його треба завести, але нема ключика в шкатулцi, де вiн зберiгався.

Бабуся: Послухай мене уважно. Я вже знаю про це. Ключик викрав Кащей i понiс у лiсову школу. Ти повинна туди йти.

Хвилинка: Дякую, бабусю, за пораду.

Хвилинка пiд музику вибiгає. Бабуся вiдкриває обличчя. Перед глядачами Баба-яга.

Бабуся: Як менi вдалося обманути Хвилинку. Ай справдi, куди ж подiвся ключ вiд годинника? Треба цю новину Ягусi розповiсти.

Збирається пiти, але з’являється Ягуся.

Бабуся: О! А я до тебе збиралася. Табель одержала?

Ягуся: Так.

Бабуся: А скiльки з географiї?

Ягуся: «2».

Бабуся: А з мови? А з математики?

Ягуся: «2».

Бабуся: А хоч одна «З» є?

Ягуся: Нема! А навiщо?

Бабуся: Не могла би краще? Всi родичi розумнi. Кащей всю таблицю множення на «5» знає. А Змiй Горинич…

Ягуся: Скiльки просила: зачаруй табель, щоб усi «5» були.

Бабуся: Я можу зачарувати крейду, чорнило, щоб у вчителя-мучителя крейда розсипалася, чорнило замерзло. Спробую зачарувати табель.

Пробує, але не виходить.

Ягуся: Не вийшло!

Бабуся: Виправити «2» на «5» — це може тiльки сам учень!

Ягуся: Навiщо менi така бабця? Не хочу так!

Збирається йти.

Бабуся: (Обнiмає, заспокоює.) Ягусю, не ображайся. Я тобi хотiла дещо розповiсти. Ти одразу повеселiшаєш. Лiсовий годинник…

Ягуся почала смiятися.

Бабуся: …зупинився, а ключа, яким треба завести годинник, в шкатулцi нема.

Ягуся: Бабусю, та це ж я взяла той ключ.

Бабуся: Але я зустрiла дiвчинку Хвилинку. Вона пiшла шукати того ключика. Вона може знайти тебе. Навiщо ти взяла його?

Ягуся: Якби я не взяла б його, то настав би Новий рiк, довелося би вчити багато нового.

Бабуся: Яка ти у мене розумниця, Ягусю. Вся в мене.

Танцюють танго, наступають одна однiй на ноги.

Бабуся: А куди ти подiла ключ?

Ягуся: Я його вiддала клоуну.

Бабуся: Я туди i послала дiвчинку, я думала, що обманула її, а виходить, що… А навiщо ти вiддала ключ клоуну?

Ягуся: Обмiняла на «Снiкерс».

Бабуся: Треба випередити Хвилинку! Швидше! Де мiтла?

Ягуся: А я її обмiняла на два «Снiкерси».

Бабуся: Як же ти могла? Треба Кащея знайти!

Вибiгають. Приходять до цирку.

Директор: Ви хто? Стороннiм вхiд заборонено!

Бабуся: Ми хочемо влаштуватися до вас на роботу. (На Ягусю) Це великий жонглер.

Директор: Ну-мо, покажiть своє мистецтво.

Дає предмети. Ягуся пробує пiдкидати — не виходить.

Директор: Що ще?

Бабуся: Вона, вона… стрiлок. Вiльгельм Тель XX столiття.

Директор: Принесiть яблуко i пiстолет.

Ставлять на бабу яблуко. Ягуся стрiляє. Падають.

Директор: I цей номер не вдався.

Бабуся: Чекайте, чекайте. Вона, вона… дресирує тарганiв.

Директор: Нема в нас тарганiв.

Бабуся: Ще бiлих мишей.

Директор: Нема бiлих, у нас тiльки сiрi.

Бабуся: Ще пташок. А я її бабуся.

Директор: Колiбрi на сцену.

З’являється Ведмiдь. Бабуся i Ягуся бояться Ведмедя. Вiн дає їм мiтлу.

Ведмiдь: Будете пiдмiтати.

З’являється Хвилинка.

Хвилинка: Бабусю, ви тут?

Бабуся: Я вирiшила допомогти тобi. Я вас познайомлю. Це великий жонглер. Це дiвчинка, вона шукає ключик вiд годинника. Годинник зупинився, треба його завести, але хтось вкрав ключик iз шкатулки.

Ягуся: Я розшукую його.

Хвилинка: Я хочу трохи перепочити.

Директор: (Ведмедю.) Скiльки буде 7×7?

Ведмiдь показує картку з числом 49.

(До дiтей.) Скiльки буде 5 х 5? 6 х 6?

Бабуся: Ведмiдь знає математику. А ти не знаєш!

Ягуся: Та його ж годують!

Бабуся: Ненажера! Я щось придумала! Давай спустимо Ведмедя, нехай вiн з’їсть дiвчинку, а самi розшукаємо клоуна i вкрадемо ключ. Тодi нiхто нiколи не дiзнається, де ключ, i не знайде його. Тодi не бувати Новому року!

Бабуся вiдпускає Ведмедя. Вона i Ягуся вибiгають.
Ведмiдь пiдходить до Хвилинки.

Ведмiдь: Слухай, добра Хвилинка. Бабуся i Ягуся вкрали ключ вiд годинника, вони вiддали його клоуну, а зараз пiшли в нього знову його вкрасти. Не хочуть вони, щоб Новий рiк прийшов.

Виходить. З ‘являється Ягуся.

Ягуся: (Здивовано.) Ти ще жива?

Хвилинка: Я сама його з’їла. Вiддавай ключ.

Ягуся: Нема в мене ключа. Але я допоможу тобi його знайти. Вiн ось там. (Показує в бiк глядачiв.)

Хвилинка:(До глядачiв.) Ви взяли?

Ягуся: Там, там вiн.

Хвилинка: Ви взяли ключ? А хто?

Хвилинка: Витягай, давай сюди ключ!

Хвилинка знаходить у Ягусi ключ. Бiгають одна за одною.

З’являється Бабуся, теж бiгає за Хвилинкою.
З’являється Ведмiдь, лякає всiх. Бабуся i Ягуся вибiгають. Хвилинка бiжить до годинника.

Хвилинка: Дякую тобi, Ведмедику. Ти дуже менi допомiг. Запрошую тебе на новорiчну ялинку.

На сценi годинник, бiля нього тiтка Ку-Ку, хвилюється.

Ку-Ку: Дiти, де ж подiлася Хвилинка? Допоможiть її покликати. Три-чотири:

Дiти хором голосно кличуть: «Хвилинко!»

Хвилинка: Ось, тiтонько Ку-Ку, знайшла я ключик.

Заводить, годинник пiшов, о 12.00 б’є. З’являється Снiгуронька, вiтає всiх з Новим роком.
Чути шум вiтру.

Голос: Я Метелиця, вам не вдасться повеселитися.

Снiгуронька: Не вийде в тебе нiчого, Метелице. (До дiтей.) Дiти, стало холодно. Давайте не дамо Метелицi заморозити нас. Потанцюймо.

Звучить музика. Дiти зi Снiгуронькою танцюють.

Голос: Все одно заморожу.

Снiгуронька: Давайте покличемо Дiда Мороза. Вiн сильний. Вiн прожене Метелицю. (Кличуть.) Голоснiше, дiти!

З’являється Дiд Мороз.

Дiд Мороз: Багато кiлометрiв пройшов я, дiти, дуже поспiшав до вас. Добридень, Снiгуронько.
Снiгуронька: Дiду Морозе, зла Метелиця хоче нас заморозити, лякає нас, допоможи!

Дiд Мороз бере палицю.

Дiд Мороз: Дiти, давайте скажемо чарiвнi слова, тiльки голосно. Раз, два, три, Метелице, геть iди!

Дiти кричать тричi.

Дiд Мороз: Заметiль ущухла, i ми можемо продовжити наше свято. Снiгуронька кожному класу дасть маршрутний лист, за його допомогою ви веселим експресом поїдете по лiсових станцiях, де на вас чекають всiлякi перешкоди. Подолаючи їх, ви зможете потрапити на чудову станцiю «Новорiчне кафе». А зараз прошу вийти по одному учневi з кожного класу для вручення маршрутних листiв. Щасливої дороги, дiти! З нами ви зустрiнетеся на станцiї «Iгрова».