Олександр Пушкін
Перекладач: М.Рильський
Десь-то, в тридев’ятім царстві,
В тридесятім володарстві
Жив-був славний цар Дадон.
Змолоду, посівши трон,
Розважався він війною,
Для сусідів був грозою,
А на старість захотів
Одпочити від боїв,
Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Тривалість: 01:03:03
Жанр: анімація, сімейний, музичний
Країна: США
Кіностудія / кінокомпанія: Walt Disney Pictures, Walt Disney Animation Studios; мейджор – Buena Vista Sony Pictures Releasing (BVSPR)
Режисер: Світен Дж. Андерсон, Дон Холл
Ролі озвучують: (в оригіналі): Джим Куммінс, Крейг Фергюсон, Джон Кліз, Том Кенні, Бад Лакі
Борис Грiнченко
Над ставком широководим,
Посеред очеретів,
Там комар, славетний лицар,
Під листом зеленим жив.
Грав у сурму голосную
І до бою викликав,
І в людей, і у звірини
Крові безліч випивав.
Ой було це ще в давнії роки,
Як у нас, на Вкраїні широкій,
Чоловік на селі жив Тимоха,
І була в нього жінка Солоха.
Поганенько було таки жити,
Хоч було на чому й заробити.
Та як правду вам щиру сказати,
То вони не уміли придбати,
Бо у гарне вбиратись любили,
А напрясти, наткати не вміли.
Борис Грiнченко
1
Жив колись у нас кумедний
Чоловік, Юхимом звався,
Забагатіти відразу
Все він якось сподівався.
“Я вже,- каже,- добре знаю:
Є в землі скарбів багато
І усі їх взяти можна
Під Купаловеє свято.
Борис Грiнченко
У хаті білій край села,
Під гаєм аж густим,
Сім’я маленькая жила:
Дідусь, бабуся з ним,
Та в них і діти ще були…
І в тій хатині всі
Вони тихесенько жили
Ще в давнії часи.
І хоч у них було дочок,
Дівчат веселих, три,
Але кохали над усіх
Найменшую старі.
1
Лев царює над лісами,
Над водами він царює,
Скрізь закони видає він
І усюди порядкує.
2
Ось надумавсь він і кличе
На великую пораду
До свого царського двору
Всю звірячую громаду.
Слухати казку “Заєць та Ведмідь”:
Іван Франко
Збірка казок “Коли ще звіри говорили”
Був собі в одному лісі дужий та лютий Ведмідь. Піде було по лісі й душить та роздирає все, що потрапить: одного з’їсть, а десятеро й так покине, тільки дарма життя збавить. Ліс був великий, і звірини в нім було багато, та проте страх напав на всіх. Адже ж так і року не мине, а в цілім лісі душі живої не лишиться, коли Бурмило так господарюватиме. Радили раду і присудили звірі так. Вислали до Ведмедя посланців і звеліли йому сказати: