Пташина комора

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

Восени в степу не змовкало пташине щебетання. Пташки злітались на скошене поле, дзьобали зернятка. А на узліссі стояла Горобина, рясно обліплена червоними гронами. Стоїть Горобина й дивується: чому до неї не летять птахи. Питається вона у Дрозда.

— Дрозде, чого ти не покуштуєш моїх ягід?

— Почекай, Горобинонько, вони знадобляться у тяжку годину. На твоїх гілках — наша пташина комора.

Випав сніг. Білим килимом вкрилися поля. Занесло кучугурами висохлу траву. І вдень, і вночі співає свою журливу пісню холодний вітер.

Рано-пораноньку прокинулась Горобина від пташиного щебетання. Бачить — налетіли до неї дрозди й дятли.

— От і пташина комора знадобилась, — защебетав Дрозд. — Пригощай нас, Горобинонько, своїми ягодами.

Казки-оповідки В.О.Сухомлинського за порами року. 
Зима