babusyn_didus

Синя борода

Для молодшого шкільного віку

Англійська народна казка

Жили-були троє братів: Джек, Том і Біл. Біл був старший, Том — середній, а Джек — наймолодший. Вони працювали в полі далеко від дому, і кожен по черзі лишався готувати обід.

Першого дня лишився Біл, старший із братів. Засмажив Біл м’ясо над вогнем, зварив ріпи, картоплі, приготував усе, як годиться, й просурмив у ріг, — в той час ще не було дзвіночків, щоб скликати на обід.

Тільки-но він просурмив, як з видолинка з’являється дідок

З бородою, синішою синьки,
І зубами, гострішими пилки,

й питає:

— Ти кликав обідати?

— Кликав, тільки не тебе, — відповів Біл.

Йому зовсім не хотілось, аби дідок з’їв обід, що він приготував для себе і своїх братів.

— Ну, це ще ми побачимо, — каже Синя Борода.
Увійшов у дім без запрошення і з’їв увесь обід.
Коли брати повернулися з поля, то запитали, що ж це Біл робив цілісінький день, що не встиг навіть обід приготувати.

— Я зварив прекрасний обід, — сказав Біл, — але прийшов дідок

З бородою, синішою синьки,
І зубами, гострішими пилки,

і без усякого запрошення й дозволу сів за стіл і з’їв увесь обід.

На що Том, середній брат, сказав:

— Був би вдома я, не бачив би він нашого обіду!

— Що ж, — відповів йому на це Біл, — завтра твоя черга готувати…

Наступного дня Том прилаштував м’ясо над вогнем, а сам тим часом почистив ріпу, картоплю й гарбуз, поставив на вогонь тушкуватися, випік свіжого, хліба — одне слово, приготував обід на славу і вийшов у двір, щоб просурмити в ріг.

Не встиг просурмити, як з видолинка з’являється дідок

З бородою, синішою синьки,
І зубами, гострішими пилки,

і запитує:

— Ти кликав обідати?

— Кликав, тільки не тебе, — відповідає Том.

— Ну, це ще видно буде, — каже Синя Борода.
Він зайшов у дім і з’їв увесь обід.

Коли брати повернулися, Джек запитав Тома:

— Що ж ти не зберіг для нас обід?
На що Том відповів:

— Завтра твоя черга готувати, подивимось, як ти його збережеш.

Наступного дня Джек приготував обід і вийшов у двір, щоб просурмити в ріг. Тут з видолинка дідок з’явився

З бородою, синішою синьки,
І зубами, гострішими пилки,

і Джек йому каже:

— Заходь, дідусю, покуштуй, як я готую.

— Не хочу! — відповідає Синя Борода.

— Ну як це, обов’язково заходь, будеш з нами обідати.

— Не хочу! — каже Синя Борода, потім обійшов навколо будинку і попростував назад у видолинок.

А Джек, хитрюга, пішов услід за ним і побачив, як Синя Борода спустився в глибоку печеру.

Саме в цей час брати повернулися додому, не застали Джека і подумали, що Синя Борода замість обіду з’їв його. Та тільки-но вони сіли за стіл, як з’явився Джек і все їм розповів.

Після обіду брати вирішили разом піти до печери Синьої Бороди. Узяли з собою велику круглу корзину, до ручки якої прив’язали довгий мотузок.

— Ну, сідай в корзину, ми тебе спустимо в печеру! — сказав Біл Джекові.

— Ні, по черзі, — відповів Джек. — Хто старший, той перший.

Довелося Білу сідати в корзину першому, і брати спустили його в печеру. А коли він смикнув за мотузок, вони його витягли і запитали, що ж він там бачив?

— Я спускався, доки не побачив будинок. Тоді я смикнув за мотузок.

— Нащо ж ти так швидко смикнув за мотузок? — здивувався Том. — Треба було роздивитися, що то за будинок, хто там живе.

— Тепер твоя черга спускатися, ось ти й роздивишся, — відповів Біл.

Том сів у корзину, брати спустили його в печеру, і він опинився просто на дахові будинку. Та злякався і одразу смикнув за мотузок.

— Ви обидва ні на що не здатні, — сказав Джек і сам сів у корзину.

Спустився на дно печери, де стояв будинок, заглянув у вікно. У кімнаті він побачив прегарну дівчину!

— Ти найкраща дівчина у світі, — сказав їй Джек. — Красивішої я не бачив. Виходь за мене заміж!

— Ні, — відповіла вона, — Синя Борода тебе скарає за це на смерть. Краще тікай звідси швидше!

— Що ти, ми з Синьою Бородою друзі! Сідай ось у цю корзину, і мої брати піднімуть тебе нагору. А слідом за тобою і я піднімуся.

Дівчина з радістю погодилась, тільки перед тим, як лізти в корзину, зняла з пальця перстень і подала його Джекові.

— Це перстень бажань, — сказала вона. — Бережи його.

Джек узяв дарунок і смикнув за мотузок.

Коли брати витягли нагору корзину і побачили в ній прегарну дівчину, одразу ж закохалися в неї і стали сперечатися, за кого вона заміж піде. Та дівчина відверто сказала, що ні за кого не піде, тільки за Джека.

— Ні, не бути цьому, — сказали брати. — Ми Джека залишимо внизу.

Вони відкинули геть корзину і почали знову сперечатися і битися через дівчину.

А бідний Джек чекав, чекав, коли ж за ним спустять корзину, та й не дочекався. І сидіти б йому у печері не знати скільки, коли б не згадав про перстень, який дала йому дівчина. Джек покрутив його навколо пальця і сказав:

— Добре було б мені тепер сидіти вдома, біля коминка, та смалити вересову люльку!

Не встиг він це проказати — як опинився вдома. У коминку горить вогонь, а перед ним сидить дівчина.

— Ой, Джек! — вигукнула вона.

Незабаром вони одружилися. І коли я бачив їх востаннє, були дуже щасливі.