Для молодшого шкільного віку
Українська народна казка
Був собі їжак. Якось вийшов він раненько з своєї домівки подивитися на білий світ.
Вийшов та й каже сам до себе:
— А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки.
Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Для молодшого шкільного віку
Українська народна казка
Був собі їжак. Якось вийшов він раненько з своєї домівки подивитися на білий світ.
Вийшов та й каже сам до себе:
— А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки.
Індійська народна казка
Був собі один хитрий лихвар. Прийшов він якось до селянина й каже:
— Колись твій батько позичив у мене сто рупій. Він помер, а боргу не віддав. Оддавай тепер гроші ти!
А селянин той жив бідно, від батька йому дістався у спадок тільки клапоть пісної землі, буйвіл та плуг.
Індійська народна казка
Один бідний селянин — звали його Сомілака — працював на багатія день і ніч, а жив упроголодь, їв саме товчене листя та корінці. Від голоду він ледве ноги тяг, а жінка його й зовсім заслабла. Якось і каже вона чоловікові:
Індійська народна казка
Один раджа хоч і був молодий, але дуже часто хворів. Покликав він якось свого візира та й питає:
— І чого це я так часто нездужаю? Бережу себе як можу, завжди тепло вдягаюся, їм смачно, в негоду з дому не виходжу… І все марно! Нема такого дня, щоб я не застудився. То кашляю, то мене лихоманить і трясе, то ще щось… Чого б це?
Iспанська народна казка
Зирушили якось дядечко Шан із Оутейро і Байлон із Корвіте до міста Гітіріс, щоб клопотатися про пенсію.
Ідуть вони, ідуть, аж це закувала зозуля, дядечко Шан і каже:
Iспанська народна казка
Один селянин хотів побачити короля, бо гадав, що він не такий, як решта людей.
Спродав усе, що мав, та й пішов із дому шукати королівський палац.
По дорозі він витратив усі свої гроші, але все-таки дістався до королівського двору.
Індійська народна казка
В одному селі над морем жив селянин, такий завидющий, такий жадібний, що годі іншого такого пошукати. Якось заманулося йому кокосових горіхів; узяв він рупію й подався на базар. Зайшов до першої-ліпшої крамнички та й питає продавця:
Індійська народна казка
Давно колись жив у маленькому селі старий селянин. Якось посадив він на полі, що сусідило з поміщицьким, ріпку. А поміщик незабаром пустив на поле селянина овечу череду. Вона потолочила, понівечила всі сходи, тільки якимось дивом уцілів один-единий росточок. Нікуди дітися селянинові — заходився він біля того росточка, доглядав його.
Індійська народна казка
Жив у селі, край дрімучого лісу, дроворуб. Щодня ходив він у ліс, набирав в’язку дров, завдавав її собі на спину й ніс до ближчого містечка продавати. Що виручав за дрова, тим і перебивався з дружиною, бо нікого більше в нього не було — ні дітей, ні батьків, ні сестер, ні братів. Харчами та одежею не перебирав, задовольнявся тим, що мав, і так собі жив.
Василь Сухомлинський
Восени батько купив Борисові Ковзани. А його другові, Євгенові, подарував батько лижі.
Думає Борис, що краще – ковзани чи лижі? Мабуть, лижі. Адже на лижах можна кататися скрізь – і в селі, і в лісі. А на ковзанах – тільки на ставку.