Для різного шкільного віку
Казковий сценарій
Дійові особи (19): Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни,
Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.
(Всі заходять до хати з колядою ‘Небо і земля…’)
Всі: Христос родився…
Отворіть двері, Отворіть двері
Ми йдемо без стриму
Ми вам розкажем, Ми вам розкажем
Веселу новину
Христос родився…
(На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки)
Звiздар: (стукає тричi палицею із звiздою):
Мир вкраїнській світлій хаті!
Просим ґаздо нас прийняти
Прославляти Христа-Бога…
Ох, важка була дорога.
Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті!
На хвилю просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.
Пастушок 2: Позолотила доли, гори,
Ліси, далекій простори,
І дивен голос розстелився,
Із неба Анґел нам з’явився.
(Входять Анґели)
Анґел 1: Де з молока тече дорога,
Де безліч зір,
Де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у Вашу я оселю.
Анґел 2: На світ цей грішний нині
Прислав Господь свого Сина.
Він народився у яскині,
Де бідні люди, де бидлина.
Анґел 1: Не лякайтесь, не смутітесь,
Сину Божому вклонітесь.
До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте,
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов на світ!
Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті,
Перестаньте сумувати,
Ми Вам новину принесли,
Що всі темні сили щезли.
Пастушок 2: Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився,
І Ви, браття, звеселіться,
Рожденному поклоніться.
Пастушок 3: Ясна зірка засвітила,
Нам дорогу возвістила
Аж до того Вифлеєму,
В ту країну незнаєму,
Де Пречиста Сина мала
Світ добром обдарувала.
Пастушок 4: Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами,
Там Анґели стали в лаву
Й заспівали Богу славу.
Пастирі там поклонились,
Богу щиро помолились.
І славили Бога-Сина,
Що прийшла святая днина!
Коляда 1: ‘Во вифлеємi нинi новина’
(до ‘За світлом зірки …’ включно)
(Заходять царі)
Цар 1: Ми з далеких доріг,
Чужеземних сторін.
Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати
Цар 3: І з дарами оцими йдемо
нового царя привітати
(Входить Жид)
Жид: Ох, витаю ясне панство!
Які благородні панове,
Я щиро вас ради вітати,
Я вам прислужитись готовий,
Щось можу в дорогу продати.
Жидiвка: І далеко, добрі люди?
Може в корчмі лєпше буде?
Є в нас шинка і ковбаси,
Водка, піво, ананаси…
Треба би з дороги сісти,
Трохи випити і з’їсти.
Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде.
Нині хочуть святкувати усі чесні люди.
(Царі відходять на другий план)
Жид: Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці.
Як Вам будуть тішитися файні молодиці!
А як грошей забракує,
то Моісей Якович Вам заборгує.
Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш,
Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.
Пастушок: Спровадьте жидів з хати,
Ми не хочем торгувати.
Жид: Що?! Єврея гнати? Єврея з хати випихати?
Щоб до Вас Біда прийшла,
Щоб Вам Циган коні вкрав,
Щоб Вас Чорт у пекло взяв.
Чорт: Хто мене тут поминає,
Хто мене не забуває?
Там де бійки, сварки, крики,
Там мої грають музики!
А де інші шахраї,
Там товариші мої.
А де інші чарівниці,
Там мої рідні сестриці.
Бо жвавий я й моторний,
Тілько що я трохи чорний.
За те й ім’я таке маю-
Чортом мене називають.
Біда: Я ваша біда,
Я вас всіх віддавна знаю!
Я вас мучу, пригинаю,
Відбираю ваші статки,
Не лишаю на вас й латки!
Сію вам у душі страх!
Сила в мене є в руках!
(Заходить Циган)
Циган: Добрий вечір, газдинонько.
Слава Богу, що покликали,
Бо мороз на дворі. Ой, як смачно
салом пахне у Вашій коморі!
Я є циган щедрий, умію робити,
Кую, дую та й краду, вмію ворожити.
Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна.
Можу коника гнідого вивести із стайні.
Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю.
Чорт: Добре, цигане і жиде, так треба робити.
Я подбаю, щоб Вам у світі було добре жити.
Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку,
Ану, заграй, цигане,
я з Мошком погуляю трошки.
(Жид, Жидівка Біда і Чорт танцюють циганочку)
Пастушки разом: Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани.
(З’являються Анґели, нечиста сила відходить вбік)
Анґел: Мир Вам, браття мої милі,
Тут слабкі пекельні сили.
Нічого ся не лякайте,
Тільки віру в Бога майте.
А хто Бога споминає,
То там місця Чорт не має.
Анґел: Бог мене сюди послав,
Щоб я вас охороняв.
Стеріг і в хаті, і на полі
Людей від всякої недолі.
Хто горілку не буде пити,
Бари буде обминати,
Жінку, дітей, шанувати,
Той завжди щасливий буде
Й шанувати будуть люди.
Жид до Цигана: Чуєш, що воно сказало?
Щоб хлоп пити перестало!
А як хлоп не буде пити,
То з чого бідний єврей буде жити?
Чорт до Мошка: Не журися, любий свату,
Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Менше щоб молились Богу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жили.
Анґел 1: (відганяє Чорта):
Йди геть від них нечиста сило!
Звіздар: Геть, шубавці, з хати!
(Циган і Чорт втікають)
Жид: (Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами)
Воїн: Чого тут шум, чого всiм треба?!
Ірод: Що за крики тут у хаті?
Я вас хочу запитати-
І скажіть же мені,
Що ви за люди?
А то зараз всім від мене
страшна кара буде.
Жид: Яснійший царю,
вони слугу твого вірного зобиджають,
І тебе тут зневажають!
Кажуть, що іншого царя мають.
Пастушок 1: Ти є цар, Та тільки земний,
А вродився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею, небесами.
Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог,
Що панує без тривог!
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха Твоя дорога!
Ірод (грізно): Що?!!
Жид: Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi,
що цар свiту народився… У Вифлеємi мiстi!
Iрод (до воїна): Який там цар?! Що вiн плете?
Воїн: Мiй царю, кажуть що новина –
зродила Дiва Сина.
(Здивовано):
Месiю начебто –
Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.
Iрод: Ха – ха ! Зумiли розсмiшити!
Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці,
котрим відомо, що родився новий Цар,
новий земний володар.
Iрод: Хто? Що? Месiя? Цар?
Чи ти може помилився?
Тож зараз же, мершій
Поклич зі Сходу мудреців.
Царі: Ми царі зі Сходу
У твій край приходим,
Поклонитись тій Дитині
Що родилась в Палестині.
Цар 1: Я – цар Єгипетського роду,
де мiй народ з давнiх давен
Пророкував i проповiдував,
що має народитись
Божий Син – спаситель свiту.
Побачив я зорю i дари з собою взяв
щоб Iсуса привiтав.
Цар 2: Я – цар iндiйського народу,
Де мiй народ по горах i лiсах блукає,
Рiзних богiв собi шукає.
А сьогоднi Анґел менi сповiстив,
Що Христос ся народив.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
Цар 3: Я – цар грецького народу,
я не боюсь нiчого зроду,
Де мiй народ по морю гуляє
i Бога – Зевса величає.
А на Сходi зоря засiяла
і дорогу менi показала.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
Iрод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм
І царю вклоніться,
А назад вертатемите-
сюди поверніться.
Вкажете мені путь
Куди йти треба
Бо вклонитись йому
У мене велика потреба.
(Царі виходять)
Iрод: Відколи я вчув оцю новину,
Що новий цар народився,
Не маю спочину.
Я не можу цього знести!
Я зітру цього Месію,
Бо трон мій царський забрати він не сміє!
Воїни!
Всіх дітей в краю зібрати,
Всіх дволітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ
Хай загине! – Так зробіть!
А між ними певно й він,
Знайде свій смертельний згин.
Воїн: Твiй наказ святий для нас,
ми виконуєм в цей час.
Iрод: І мале дитя в яскині
мусите знайти ще нині!
Бо інакше – всім вам смерть!
Смерть: О! Хтось закликує за мною,
готова я усiх стесать косою!
Iрод: Смерте люба, Смерте мила,
ти завжди мені слудила,
всіх косила ворогів,
всіх кого я повелів.
А тепер скоси Того,
що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився
(Коляда 3: ‘Не плач Рахиле’)
Iрод: Гей солдати мої вірні!
Воїн: Ми тут, царю!
Iрод (до воїна): Ну то що? Всi дiти вбитi?
Воїн: Так, мiй царю!
Анґел 1: Не тішся, Iроде лукавий,
нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
і ніщо не зникає,
і над катом кожним
меч долі звисає.
Анґел 2: Хоч діток ти вбив,
Свою душу – загубив.
Тож знай, що Месія не вмер – Він живий!
Анґел 1: Ось тобi – новина:
Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!
Iрод: (з розпачем)
Що?!! Бунт, зрада!!!
(і, оговтавшись)
О Смерте, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт у зародку душила!
Прилинь, махни косою раз i вдруге,
Нехай не будуть в свiтi добрi люди!
Смерть: (немов відлуння)
О-го-го-го!
Нi синку, їх нам не здолати.
Ходім зі мною
в темряви і вічності палати.
Бо мале дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я йому служити,
А тебе я маю вбити.
Чорт: (захекано): Пройшов я тисячі доріг,
стоптав я тисячі чобіт,
аж поки долетів сюди.
(Нюх, нюх) Ха-ха
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!
(приступає до Ірода)
Iрод: Гей, сторожа!
Смерть: (відганяє косою солдатів)
Вона вже не поможе.
Iрод: О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу –
Усю тебе я озолочу!
Смерть: Вiд мене не вiдкупишся ти злотом,
вражий сину, – пiшли зi мною в домовину!
Чорт: Ходім, ходім, мiй любий царю,
тебе в смолi я покупаю!
Пішли зі мною в пекло,
там нам буде тепло!
(Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем).
Анґел 1: Прощавайте, добрі люди,
Вже спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.
Анґел 2: В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з Вас запам’ятав,
Як важко Ірод умирав.
Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чорту душу продавав,
Анґел 1: Шляхом Ірода не йдіть,
До Бога ся поверніть,
То Вас Бог буде любити,
Буде Вас благословити,
Пошле Вам щасливу долю
І удома, і на полю.
Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу.
Пастушок 2: Але заки вийдем з хати,
Треба щастя побажати.
Пастушок 3: Дім добром обдарувати
Пастушок 4: (урочисто говорить і засіває):
Віншуєм вам нині усі добрі люди,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить, біда хай загине!
Бувайте здорові разом з діточками,
Нехай смутку й горя не буде між вами,
Худібка і джмілка нехай виростає,
А град, вогонь, туча – Нехай вас минає.
Нехай добре родить жито і пшениця,
Усякеє збіжжя, усяка пашниця.
Христос ся рождає!
Звіздар: Господарі, прощавайте!
Хай минає усе лихо,
Нехай Біда сидить тихо.
Тож збираймося в дорогу,
Заспіваймо славу Богу.
(Жид з торбною)
Слова: Ромко Ніс
Обробка, переклад: Леся Скромна
За основу взято вертеп записаний у с. Головецько Сколівського р-ну
Ярославом Кердом, вертеп Василя Хомика, вертеп Василя Сидя.