Для молодшого шкільного віку
Казковий сценарій
(Зал прикрашений квітами, віночками, вишиванками, рушниками та великодніми атрибутами. Заходять діти з піснею-хороводом «Розлилися води…»).
Мати-природа.
Доброго ранку! — травам росистим.
Доброго ранку! — квітам барвистим.
Доброго ранку! — сонечку ясному,
Людям усім і всьому прекрасному!
Любі діти, ось діждалися ми весни-чарівниці. Це я пробудила її від сну — цю красуню. Це моя улюблена донечка, дуже роботяща, розумниця. А ви любите весну? А за що? Як готувалися до зустрічі з нею?
Хлопчик. Вчили вірші, пісні, майстрували шпаківні.
Дівчинка. А ми розмальовували писанки, адже незабаром — Великдень!
Мати-природа. Правильно! Всі мої діти готуються до цього свята, бо це святий день.
Хлопчик. Природо-матусю, ми чекали тебе у гості і приготували казку для тебе, а виконавцями будуть наші діти.
Ведуча.
Розкажу вам, дітки, казку,
Казочку маленьку.
Як шукало курчаточко
Свою любу неньку…
Слухайте, мої малята,
В мами-квочки навесні
Народилися курчатка
Жовтороті, голосні.
Лиш одне, одне яєчко
Випало собі з гніздечка,
Закотилось і лежало,
Поки сонечко не встало,
А як стало дуже жарко,
То шкарлупка хрусь та хрусь,
І з’явилося курчатко.
Курчатко. Хто такий я? Як я звусь?
Ведуча.
Звідки йому було знати,
Що воно мале курчатко
І у нього є матуся.
Курчатко. Як я звуся?
Ведуча.
Лиш його ніхто не чув —
Голос дуже тихий був.
Десь взялось мале дівчатко. (Іде дівчинка з лялькою на руках і співає пісеньку).
Дівчинка.
Ой, яке гарненьке курчатко!
Жовтеньке, м’якеньке,
Ще зовсім, зовсім маленьке.
Курчатко. Як мене, скажи, назвали?
Дівчинка.
Ти — курчатко, я сказала,
Чом одне мені скажи?
Свою маму покажи!
Курчатко.
Мама? А хто така? Не знаю.
Може я її не маю?
Дівчинка.
Хіба можна таке чути?
Мама мусить в тебе бути,
А ще — братики, сестрички,
Як ти — невеличкі.
Курчатко. А яка вона, та мама?
Дівчинка.
Сама ніжна, ніжна сама.
Йди, шукай свою матусю,
Я ж присплю свою Настусю.
Ведуча.
І пішло мале курчатко
Через двір, садок і грядку,
Знай, шукає свою маму,
Саму ніжну, ніжну саму! (Грає мелодія, дівчинка танцює танець квітів. Курчатко зупиняється перед квіткою).
Курчатко. Ой, яка ніжна! Ти моя мама?
Квітка.
Ні, я квітка, а не мама.
Навесні нас багато, щоб усюди було свято!
Курчатко. А яка же моя мама?
Квітка. Сама тепла, тепла сама.
Ведуча.
І пішло мале курчатко
Через двір, садок і грядку,
Знай, шукає свою маму,
Саму теплу, теплу саму!
Раптом, де не взявся дощик,
Такий неслухняний,
Намочив курчатко наше
Цей пустун весняний! (Вбігає хлопчик у костюмі дощу і танцює невеликий танець).
Ведуча.
З переляку курчатко заплющило очиці,
Ой, щоб знали, як злякалось маленьке водиці.
А тим часом із-за хмарки сонце ясне встало
І промінчики тепленькі на курча послало.
Ой, як тепло йому стало!
Курчатко.
Та це ж моя мама! Сама тепла, тепла сама!
Сонце.
Ні, не мама тебе гріла, а сонячне проміння,
Це від нашого тепла на землі цвітіння!
Курчатко. А яка ж моя матуся? Яка моя мама?
Сонце. Сама добра, добра сама.
Ведуча.
І пішло мале курчатко
Через двір, садок і грядку,
Знай, шукає свою маму,
Саму добру, добру саму!
Йшло, йшло і заблукало.
І так страшно йому стало.
Курчатко. Пі-пі-пі, куди піти? Невже маму не знайти? (Лунає мелодія пісні М. Гнатюка «Журавель»).
Лелека.
Чого плачеш? Не журися,
Йди зі мною, не барися.
Курчатко. Яка добра! Ти мама моя?
Лелека.
Мама, тільки не твоя. Я лелека, я лелека,
Прилетіла я здалека, тут твоя й моя рідня,
Наймиліша тут земля!
Курчатко. Може, скажеш ти мені, яка моя мама?
Лелека. Сама лагідна, ласкава твоя, синку, мама.
Ведуча.
І пішло мале курчатко
Через двір, садок і грядку,
Знай, шукає свою маму,
Саму лагідну, ласкаву саму!
А тим часом, серед двору кіт собі дрімав,
Як побачив він курчатко, аж одразу встав!
Кіт.
Мур-мур-мур, моє маленьке,
Мур-мур-мур, моє м’якеньке.
Ведуча.
Пісеньку співає і своє злодійське
Діло дуже добре знає.
А курчаточко маленьке,
Ще зовсім, зовсім дурненьке,
Вірить, що це — лагідна ненька
Та й тулиться близенько.
А кіт смачно облизується.
І знаєте чого? Бо він хоче з’їсти, хитрий, його.
А скажіть мені, малята, вам шкода курча чи ні?
Допоможемо гукати маму-курочку сюди?
Всі разом.
Мамо-квочко, мамо-квочко,
Поспішай, поспішай,
Порятуй своє курчатко,
Швидше визволяй!!!
Квочка.
Ко-ко-ко, ко-ко-ко,
Всі сюди, всі сюди.
Треба маленького сина
Визволити із біди, із біди!
Геть, злодюго! Розбишако!
Звідси забирайся, –
І на очі мені більше
Не попадайся!
Йди сюди, моє малятко,
Нерозумне ти дитятко.
Курчатко.
Мамо, мамочко, матуся,
Я до тебе притулюся.
Ти найкраща, наймиліша,
Найтепліша, найдобріша,
Сама ніжна і ласкава,
Сама рідна, моя мама!
Мати-природа. Мої любі, дякую вам за чудову казочку! Я її розкажу вітру, хмаркам, водичці, травичці, пташкам, квіточкам і всім діточкам. Поки світить сонечко, будуть народжуватися діти, а значить, життя продовжується. Дарую вам свою писанку, хай вона оберігає вас від злого і приносить добро, злагоду. А зараз моя донечка Весна подарує свій танець із дівчатами-веснянками. (Дівчатка виконують танець).
Ведуча. Ось і закінчилася наша весняна зустріч. Артистами сьогодні були… (Представлення учасників). (Діти виходять на сцену у рядок, грає музика і всі співають пісню «Роксоланочка»).