skarbnu4ka

Як солдат царя обдурив

Слухати казку “Як солдат царя обдурив ”:

Українська народна казка

Це було тоді, коли в солдатах служили по 25 років. Один солдат прослужив 25 років в армії, і не довелося йому побачити царя. І він вирішив, що б там не було, побачити царя і пішов прямо до царського палацу. Вартові, що стояли там, не пропускають його, але він свариться і все ж намагається пройти до царя.

В цей час цар гуляв у вільному одязі по дворі і побачив, що якийсь солдат з вартовим сперечається.

— Пустіть його в двір!

Потім запитав солдата:

— Чого ти хочеш?

— Нічого не хочу, — відповів солдат, — лише побачити царя.

Цар сказав, що зараз вийде, і пішов переодягатись в царську одежу, а коли вийшов, запитав солдата:

— Чого ти хочеш, служивий?

Солдат йому відповів:

— Служив я двадцять п’ять років і не бачив вас.

— Так, — промовив цар. — То чим би я тебе нагородив? Може, тобі щось подарувати за твою службу?..

— Ні. Нічого не хочу. Якщо царська ласка, подаруйте мені стару кульбаку (Кульбака — дерев’яна частина сідла) від сідла.

— Що ж ти з нею робити будеш? — здивувався цар.— Краще я тобі дам нове сідло.

— Ні, нічого не хочу, дайте лише мені стару кульбаку,— прохав солдат.

Цар засміявся і сказав своєму слузі:

— Біжи, знайди де-небудь і видай цьому служивому стару кульбаку.

— Коли ви вже даруєте мені цю кульбаку, то дайте мені і документ такий, що це саме ви мені її подарували.

Цар швидко написав, що дійсно стара кульбака подарована ним цьому служивому, геть печатку царську поставив.

Подякував солдат цареві і пішов. А як вийшов у поле, закинув стару кульбаку в бур’ян, а документ заховав глибше в кишеню, і пішов у той край, де був великий маєток одного графа під назвою Стара Кульбака.

З цим царським документом солдат вигнав графа з маєтка і зістався там жити.

Небагато часу пройшло, як граф писав цареві:

«Ваше великое превосходительство! Что я вам сделал, чем провинился перед вами. Я остался без хозяйства, а вы им наградили солдата».

Цар зрозумів, що солдат його обдурив, що він видав документ не на стару кульбаку від сідла, а на маєток графа під такою назвою.

Довго думав цар і вирішив таке: зібравши великий бал, запросити на нього своїх гостей і цього хитрого солдата, і тут відібрати від нього документ і повернути маєток графові.

Встановили порядок про ведення балу такий: хто п’є до кого чарку, той мусить ударити ложкою його, а коли кому прийдеться пити і бити царя по лобі, той мусив уже попрощатися з своїми маєтками.

Слуги розсадили гостей так, що солдатові прийшлося пити до царя, і це значило позбутися своїх маєтків. Він пустився на хитрощі. Став розповідати всім присутнім одну пригоду, яка ніби-то була в його житті:

— Одного разу я їхав з батьком до млина, але на дорозі мені трапилась калюжа, через яку не можна ніяк переїхати, а коли переїжджати, то треба позбутися коней. Коли об’їхати цю калюжу, то треба набавити дороги в два рази більше. Ну, що мені було краще зробити? Чи їхати через калюжу і занапастити коні, чи об’їхати калюжу в два рази дальше? — запитав солдат.

Всі відповіли, що краще об’їхати, хоч і дальше, ніж позбутися коней.

Цар також погодився, що краще об’їхати дальше…

— Ну, то коли краще об’їхати калюжу, то й тут мені краще обминути царя й пити до другого. — І він, проминувши царя, вдарив по лобі другого і випив до нього.

Так солдат обдурив царя і присутніх на балі панів.