Для молодшого шкільного віку
Василь Сухомлинський
Холодно взимку зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти місяця блищить, холодний вітерець з яру повіває. Сів зайчик під кущем, простяг лапки до місяця, просить:
– Місяцю, любий, погрій мене своїм промінням, бо довго ще сонечка чекати.
Жаль стало місяцеві зайчика, він і каже:
– Йди полем, полем, я тобі світитиму дорогу, а ти прямуй до великої скирти соломи.
Пострибав зайчик, зарився у скирту, виглядає, усміхається:
– Спасибі, любий місяцю, тепер твоє проміння тепле-тепле.
Казки-оповідки В.О.Сухомлинського за порами року.
Зима