Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Японська народна казка
Жив бідний тесля, і була в нього кішка. Хозяїн дуже любив свою кішку, кожного вечора приносив їй риби. Кішка теж любила теслю.
Та ось напала на теслю хвороба,— очі почали сліпнути. Не може він працювати, грошей не стало, немає за що кішці й риби купити. Ось він їй і каже:
Австралійська народна казка
У давню давнину, на самому початку казкових часів, два велетні прийшли до печери й полягали спати. Вони спали непробудно й безпечно багато, багато років. Та одного дня до далекої долини, де була печера велетнів, прийшов гурт людей з племені вальбірі. Полювалося там добре, і вальбірі стали табором недалеко від печери, не маючи й гадки про велетнів.
Австралійська народна казка
У давню дпвнину, за казкових часів, мурашкоїд не мав на тілі голок, а черепаха ще не носила на спині панцира.
Жили вони разом у буші, щиро приятелювали і були щасливі.
Одного разу мурашкоїд попросив черепаху доглянути його маленьке дитя, поки він полюватиме.
Австралійська народна казка
Колись у давнину риба-папуга й місяць жили разом на березі річки. Вони були великі приятелі, аж поки одного дня не посварилися між собою.
Риба-папуга заявила, що покине берег річки й піде жити в море. Сказала, що сховається піж корали й місяць більш ніколи її не побачить.
Австралійська народна казка
У давнину, страусиха ему з птахом бролгою жили з своїми родинами біля джерела. Щоранку усі вони вирушали полювати слимаків та іншу болотняну живину, а смерком повертались додому з харчем на вечерю.
Так вони прожили у злагоді багато років і почували себе щасливими.
Австралійська народна казка
У давню давнину, за казкових часів, кенгуру ходив на чотирьох ногах, як і решта тварин. Він не стрибав так, як тепер, зате вмів дуже швидко бігати.
Кенгуру був соромливий і жив сам собі. Удень він звичайно лежав у затінку дерев, а вночі виходив у степ пастися.
Австралійська народна казка
У давню давнину, за казкових часів, кенгуру не мав хвоста. Жив він з дружиною та шістьма діточками у своєму таборі. Усі вони були щасливими, не зважаючи на те, що ніхто з них не мав хвоста.
Болгарська народна казка
Побратались їжак і лисиця. Відтоді так і повелося: де їжак, там і лисиця, де лисиця, там і їжак — завжди разом.
От якось лисиця каже їжакові:
— Куме їжаче, ходімо виноград їсти!
— То й ходімо, кумо лисице. Але, по правді, трохи мені страшно, бо я бачив погані сни.
Австралійська народна казка
У давню, давню давнину жила собі мала жабка-піщанка. Одного дня відчула вона спрагу й надумала ошукати всіх інших тварин — випити усю воду в країні! Отож пострибала жадібна піщанка до найближчого ставка і стала пити.
Чеська народна казка
За давніх-давен носили годинники в кишенях тільки пишне панство, усякі графи та князі. От в одного князя і був дорогоцінний годинник із щирого золота, обкиданий самоцвітами. Узяв він серед зими того годинника з собою на полювання та й згубив десь у снігу. Тоді звелів князь оголосити по всіх усюдах, що, хто годинника знайде і принесе в замкову канцелярію, той дістане велику нагороду.