Для середнього шкільного віку
Леонід Глібов. Байка
Раз на вікні, у панському будинку,
Патлатий Цуцик спочивав;
То ляже на бочок, то догори на спинку
Або на лапки морду клав.
Якраз проти вікна, звичайно під барканом,
Українські
Сонце і Сонечко
Для молодшого шкільного віку
Василь Сухомлинський
Восени заховалось Сонечко під корою дерева. Спить собі комашка, не страшні їй ні морози люті, ні вітри студені. Спить Сонечко, і сниться йому теплий сонячний день, легенька хмарка на блакитному небі, яскрава веселка.
Серед зими трапилась тепла сонячна днина. Тихо в лісі, вітру немає. Нагріло Сонце міцну кору. Жарко стало Сонечкові. Прокинулась комашка, солодко позіхнула, визирнула з-під кори. Хотіла вже було розправити крильця й полетіти, та Сонце застерегло:
Казка про ведмедика
Для дошкільного віку
Марія Пригара
Де шумить сосна крислата
Край дзвінкого джерела,
Там ведмедиця кудлата
Із малятами жила.
Двоє менших ведмежаток
Ще й ведмедик — старший брат.
Байбак-мандрівник
Для дошкільного віку
Марія Пригара
— Ти знаєш що, — сказав байбак
Дружкові-ховрашкові. —
Чого нам треба жити так —
В степах, а не в діброві?
Однаково Галушка
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
Ускочила спритненька Галушка до каструлі, де кипіли Вареники. «Зварять,— гадає собі, — вкупі, мо, й мене за Вареника матимуть».
Метелик і квітка
Для молодшого шкільного віку
Василь Сухомлинський
Летів білий метелик над річкою. А хтось кинув у воду червону квітку. Пливе квітка. Побачив метелик червону квітку. сів на неї, сидить, крильцями водить. Квітка пливе й метелик пливе.
Летіла над водою ластівка, аж здивувалася: що це таке? Коли це метелик навчився плавати?
Будильники-годильники
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
У годинниковій майстерні зустрілися два Будильники.
— День добрий, друже! Чого тут опинився? — спитав один.
— Став жертвою людської невдячності! — сумно озвався другий.
Буряк та Будяк
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
— І за що тому Бурякові від людей шана, не розумію? — дивувався Будяк.
Воно, як глянути збоку, й справді дивно: Будяк розбудя- чився крислатий та пишний, малиновий його цвіт за версту видно; а Буряк виткнув при самій землі жмут гички — ото й усе.
Жаліслива Качка
Для молодшого шкільного віку
Олександр Лук’яненко
— Слухай, жінко, — сказав Качур Качці, — наші каченята давно вже в колодочки вбилися, а ти їх досі на воду не пускаєш, літати борониш. Негоже це.
— Що ти, що ти? — засичала на те Качка. — Ще, не дай боже, втопиться яке чи шуліка візьме. Колись ми самі страху-біди натерпілися, хай же тепер хоч вони в рідному очереті порозкошують. Встигнуть ще, налітаються-наплаваються… А ти, замість ото балакати, розстарався б чогось смачненького.
Квітка сонця
Для молодшого шкільного віку
Василь Сухомлинський
На високому стеблі – велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилося з-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє. Вітає його:
– Добрий день, сонечку, я так довго чекав тебе!