Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Норвезька народна казка
Якось увечері курка вилетіла на високого дуба та й заснула. І приснилося їй, що коли вона не піде на Лису гору, то весь світ загине. Вона швиденько злетіла додолу і так як була вирушила в дорогу.
Іде вона і зустрічає півня.
— Добрий день, півнику — золоте пір’ячко,— вітається курка.
— Добрий день, курочко-чубарочко,— відповідає півень.
Чеська народна казка
За давніх часів наш світ був не такий, як тепер. Якби ото наші батьки й діди встали, нині вони б нічого не впізнали. Де тепер, скажімо, лежить село Макоїди, там колись зеленів ліс, та ще який ліс! Дерево до дерева, кожне високе аж до неба і таке грубе, що і двоє дядьків не обхоплять. Було в тому лісі темно і опівдні, де пак нинішнім лісам! Тепер ми в посадках все проріджуємо та проріджуємо деревця, і, поки ліс підніметься, уже він такий ріденький, що в ньому де хоч гарбою розвернешся. Воно-то нині інакше й бути не може, бо людей усе прибуває, а поля — ні.
Англійська народна казка
Ось вам одна із найстаровинніших казок, які розповідали в Корнуелі.
У давні-предавні часи, коли в Корнуелі було ще безліч велетнів, неподалік од затоки Маунтс-Бей жив у селі славний хлопчина, котрого звали Малюк Том.
Славний то він славний, але був ледачий. Працював, коли заманеться, а постійним ділом зайнятись не хотів.
Том був невеликого зросту — ми маємо на увазі ті давні часи, коли, якщо вірити, всі чоловіки в Корнуелі були футів по вісім заввишки . Зате плечі у нього були широчезні, спина міщта, а руки і ноги, як із заліза.
Iспанська народна казка
В одному домі, такому, яких багато на світі, жив батько з трьома синами.
Старший син пішов у найми в далекий край. Попрацював рік, в оплату дістав осла, і цей осел, як йому звеліти: «Роби золото!», замість балабушок робив золоті монети.
От коли хлопець повертався додому, зупинився він на ночівлю в заїзді. І, лягаючи спати, попросив хазяїна:
Англійська народна казка
Жили собі король з королевою. У короля була своя дочка, а в королеви — своя. Королева дочка звалася Енн, а королевина — Кейт. Енн була вродливіша, ніж Кейт, а проте зведені сестри любили одна одну, як рідні. Але королева зненавиділа падчерку за те, що та була гарніша за власну дочку, й вирішила зурочити її. Пішла вона до пташниці — а та вміла відьмувати — й загадує:
Iспанська народна казка
Їхали якось андалусець і галісієць у поїзді й розповідали один одному всілякі небилиці.
От андалусець каже галісійцеві:
— Я бачив у наших краях такий здоровенний качан капусти, що він займав чотири квадратні кілометри.
Англійська народна казка
В тихому селі на півдні Англії жив собі один чоловік. Служив він церковним сторожем і жив з дружиною при церкві у затишному будинку з каміном.
Був у них кіт — чорний, як вугілля, з білою плямою на грудях. Звали його Томас.
Англійська народна казка
В давні часи у графстві Лінкольншир було заведено між полями і фермами рити канави чи рови.
Жив тоді в Намбі фермер, на ймення Біллі Неш. Справи у нього йшли непогано, і він надумав прикупити собі сусідські землі. Запросили за них зовсім недорого. Правду кажучи, його це дещо збентежило. Але він подумав: значить, така йому вдача випала. І рушив він до міста, щоб уладнати всі справи і підписати купчу. А ввечері пішов подивитися на свою нову землю. Ішов він не поспішаючи, обдумуючи по дорозі, де поставити нову хвіртку, а де через рів перекинути новий місток, — ви, мабуть, знаєте, що свої поля англійці споконвіку обсаджують живими загорожами і для зручності роблять у них хвіртки, бо як же інакше з поля на поле візка перетягти, плуга чи ще що?
Французька народна казка
Колись давно був в нашому селі старий півень. Любив він водити своїх курей у ліс та в поле. Якось півень щібся в землі під деревом і знайшов гаманець, повний золотих та срібних монет. Схопив півень гаманець і мерщій з ним додому! Ніг під собою від щастя не чує, співа на все горло.
Французька народна казка
Жив собі в одному невеличкому селі сирота Жан. Кепсько йому велося, голодно й холодно. І надумав він податися в місто. Може, там йому всміхнеться щастя?
Спочатку найнявся він до одного пана за слугу. А пан той був не хто інший, як сам диявол. Та звідки ж було знати про це такому простому сільському парубкові, як Жан?