Народні казки | Чарівна скарбничка казок

Штукар – Сопілкар

Для молодшого шкільного віку

Англійська народна казка

Є в Англії морська затока Солент. А на березі її стоїть старовинне містечко Ньютаун. Тепер воно затишне, спокійне. А колись його вулиці виповнювались пронизливим писком-виском: у містечку розвелася сила-силенна щурів. Їх набралося стільки, що людям хоч кидай домівку та тікай світ за очі. Щури прогризали двері, стіни, підлогу, залазили в усі комори, засіки та скрині, з’їдали дочиста все, що траплялося, — борошно й сир, крупу й цукор. І навіть пивом-медом пригощалися!..

Чарівна скрипка

Автор Казкар-чарівник

Для дошкільного віку

Українська народна казка

Жив колись на світі бідний русин. І щоночі йому снився син — високий, гарний леґінь. Але то був тільки сон. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства — сама біда в хаті.

Під горою мав трохи землі, але на ній і дурний бур’ян не хотів рости. А одного року була така засуха, що й земля згоріла.

Пішов бідняк найматися до графа, якого буковинці любили, як сіль в оці чи тернину в боці.

— Підеш молотити,— сказав граф,— а за роботу візьмеш те, що в чоботи нападає.

Лисиця і лелека

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Болгарська народна казка

Якось заприятелювали лелека і лисиця. Одного разу лелека покликав лисицю на гостину. Посиділи, побалакали, як годиться, затим господар надумав гостю почастувати. Налив молока в глечик із вузькою шийкою, накришив туди хліба і припрошує:

— Добре, що ти прийшла, кумонько. Покуштуємо, що маю, що зміг приготувати. Це чоловіче порання, чоловіча робота, не те що жіноча, але все ж покуштуй. їж, кумонько, їж, смачного тобі.

Лисиця і крутилася навколо глечика, і лизала його, але нічого не дістала. її велика голова не влазила у вузький глечик. А лелека своїм довгим дзьобом поклював сам усю тетерю. Лисиця лишилася голодна.

Горобець і лисиця

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Болгарська народна казка

Якось подружили горобець і лисиця та й посіяли пшеницю, щоб заробити щось і перебути зиму. Коли пшениця достигла, пішли її жати. От лисиця пожала трошки, розлінувалась і стала хитрувати. Розігнулась, кинула пучок колосків і каже горобцю:

— Горобчику, ти жни, а я піду підіпру небо, щоб не впало, не вим’яло гарну пшеничку.

Вчений кум

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Чеська народна казка

Якось один чоловік віддав свого сина до школи. Коли хлопець приїхав на літо додому, батько розпитав, як у нього йде наука, і мовив:

— Хотілося б мені побачити, чого ти вже навчився. Ходімо до кума, він дуже вчений чоловік, і ти з ним побалакаєш!

Після полудня пішли вони до кума, посиділи, попоїли, а тоді батько попрохав кума трохи вивірити хлопця. Кум і спитав:

Хитрий мисливець

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Чеська народна казка

В одному маєтку служив собі мисливець. Був він бідний, не щастило йому в житті, та люди про нього казали, що він дуже хитрий і вміє не тільки хліб жувати.

Коли у мисливця народився синок, попросив він багатого мельника бути хрещеним батьком дитині. Мельник той мав грошей, як полови, тільки був він дуже зажерливий — за мідяк дав би собі коліно просвердлити. Любив він здерти з людей зайвий мірчук, але селяни їздили до нього, бо на всю округу то був єдиний млин, і дорога до нього лежала рівна. Знав мельник, що він потрібен людям, і тому різав їх без ножа. До челяді ставився недобре, обраховував бідарів, де міг — недоплачував, за кожну дрібницю сварився. Люди кляли його на чому світ стоїть.

Кінь і віл

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Чеська народна казка

Якось приїхали на ярмарок двоє господарів — один конем, а другий волом.

Поставили вони худобу голова до голови, а самі пішли собі ярмаркувати.

Перший чоловік був хазяйського роду, завдав коневі сіна.

А в другого нічого не було. Лишив він вола голодним.

Як у містечку Котячому рака топили

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Чеська народна казка

За давніх часів не було в містечку Котячому свого кравця, і люди носили шити одежу аж у сусіднє місто. Дуже їм було прикро, що стільки доводиться бити ноги до майстра, та ще й перед Великоднем, коли в усіх свято, а сусіди-городяни глузують з них, що живуть вони наче в лісовій глушині.

Про королівну, яка хотіла, щоб її слово було останнє

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Норвезька народна казка

В одного короля була дочка, дуже зарозуміла і дуже метка на язик. Хоч би про що мовилося, вона хотіла, щоб її слово завжди було останнє. Тому король звелів розголосити у своєму королівстві, що віддасть дочку заміж за того, хто її переговорить, та ще й подарує йому півкоролівства.

Можна собі уявити, скільки знайшлося хлопців, що хотіли спробувати щастя. Адже не щодня випадає нагода отримати королівну й півкоролівства. І брама до королівського двору не зачинялася. Цілими ватагами поспішали туди хлопці, з півдня й півночі, з заходу і сходу, верхи й пішки. Але жо^ен не переговорив королівни. Нарешті король оголосив, що кожному, хто не зможе переговорити його дочку, обсмалягь вуха розпеченою кочергою. Бо королю набридло, що до його двору спікається стільки люду і все без пуття.

Вугляр і ведмідь

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Чеська народна казка

Якось один вугляр пішов до лісу палити вугілля і побачив, що назустріч йому суне ведмідь, а поряд з ведмедем кабан.

— Гей, вугляре, я голодний, і я тебе з’їм! — рикнув ведмідь.

— Ой ведмедю, ведмедю, я від тебе не оборонюся, бо вас аж двоє, а я сам один. Тільки ж є в мене з собою обід, то дай мені хоч востаннє наїстися! — каже вугляр.