колосок

Колосок

Слухати казку “Колосок”:

 

Українська народна казка

Жили собi двоє мишенят — Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться.

Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос. — Круть, Верть, — став гукати пiвник, — а гляньте-но, що я знайшов!

Поприбiгали мишенята та й кажуть:

— Коли б це його обмолотити :

— А хто молотиме? — питається пiвник.

— Не я! — одказує одне мишеня.

— Не я! — каже й друге мишеня.

— Я обмолочу, — каже до них пiвник. I взявся до роботи. А мишенята й далi граються.

От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає:

— Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив! Поприбiгали мишенята.

— Треба, — кажуть, — зерно до млина однести та борошна намолотити.

— А хто понесе? — питає пiвник.

— Не я! — гукає Круть.

— Не я! — гукає Верть.

— Ну, то я однесу, — каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов. А мишенята собi одно скачуть — у довгої лози граються. Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят:

— Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс. Поприбiгали мишенята, порадiли:

— Ой, пiвнику! Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти.

— Хто ж мiситиме? — питає пiвник.

А мишенята й знов своє:

— Не я! — пищить Круть.

— Не я! — пищить Верть.

Подумав, подумав пiвник та й каже:

— Доведеться менi, мабуть. От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки. Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють. Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi. А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба.

— Ох, i голодний я! — каже Круть.

— А я який голодний! — каже Верть.

Та й посiдали до столу. А пiвник i каже:

— Стривайте-но, стривайте! Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок.

— Ти, — кажуть мишенята.

— А хто його обмолотив?

— Ти, — вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем.

— А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк?

— Ти, — вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята.

— А що ви робили? Що мали казати мишенята? Нiчого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?