Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Василь Сухомлинський
Поклала бабуся в землю насінину моркви. Не забарився і теплий весняний дощик. Проросла насінина. в землю поліз червоненький корінець, а до сонця піднявся і пагінець.
Ідуть дощі, земля п’є воду. Зелений пагінець став кучерявою косою. А корінець усе довшає й довшає. Незабаром він став уже такий, як пагінець. А потім і товстішати став. Ось уже як бочечка — кругленький, червоний.
Німецька народна казка
Була собі на світі стара коза. Мала вона семеро маленьких козенят і любила їх так, як тільки може любити рідна мати. От якось надумала вона піти в ліс травички нарвати, діток нагодувати.
Покликала їх усіх та й каже:
– Дітоньки мої любі, я йду в ліс, а ви тут добре замкніться, вовка в хату не пускайте, бо як улізе, то всіх вас із кісточками поїсть. Цей душогубець ким завгодно прикинутись може, але ви його зразу впізнаєте: у нього товстий голос і чорні лапи.
Ганс Крістіан Андерсен
Жив собі був джигунець, та тільки й манку (майно, добро), що головна щітка (щітка для волосся) та роззувало (знаряддя для скидання чобіт), але у нього ще був комірчик пречудесний: об цім-то комірі й річ!
Був вже той комірчик на порі і задумав женитись.
Ганс Крістіан Андерсен
Часом після бурі як ідеш по полю, де посіяна гречка, то бачиш, що вона почорніла й до землі поприлягала, немов вогонь перейшов через неї. Селяни кажуть:” Це блискавка наробила!” А чому ж блискавка наробила! “А через що ж блискавка таке з гречкою діє? Я розкажу вам, що чув од горобця, а горобцеві розказувала це стара верба, що онде й досі стоїть навсупроти ниви, де була гречка. Величезна верба та — й доладна і пишна, тільки старезна вже — аж згорбилась. Посередині вона репнула, а в щілині росте трава та ожина. Похилилось дерево, а зелені віти, наче довге зелене волосся, аж до самої зімлі пообвисали.
Казковий сценарій
У жовтні традиційно святкуємо дні поета з Новиці що на Лемківщині – Б. І. Антонича. Пропоную свій сценарій невеличкої вистави-казки для учнів початкової школи, яку ми готуємо на цьогорічне свято. У сценарії взято до уваги специфіку мовної ситуації на Лемківщині, тому частину текстів написано лемківською говіркою, частину (вірші) літературною мовою.
Погляньмо на світ Антоничевої поезії здивованими очима дітей!
Казковий сценарій за мотивами народної казки
Ведучий:
Не часто в нашій Україні
Бува, щоб ріпку хтось садив…
Але було… В одній хатині
Дідусь Панас з сім’єю жив.
Василь Сухомлинський
Ми пішли до лісу подивитись на осіннє вбрання дерев. Зупинились біля високого клена. Посідали. Яка краса відкрилася перед нами! стоїть клен у яскравому барвистому вбранні, а листочки ж ні затремтять, ні зашепотять.
Дивіться, діти: клен спить. І сниться йому все, що бачив од весни до весни. Ось жовтий листочок — мов золота кульбабка. Весною клен був зачарований її красою. Запам’ятав. А як заснув, то й пригадав весну — листочок і пожовтів.
Тайська народна казка
Жила одна маленька пташка з дуже гучним голосом. Звали її “це моє”, бо вона весь час кричала: “Це моє! Це моє!”
Одного разу пташка знайшла дерево, вкрите стиглими плодами. Їх було так багато, що вона не змогла б їх склювати. Але вона дуже боялася, що й інші птахи знайдуть це дерево. І тому вона голосно закричала: “Це моє! Це моє!”
Російська народна казка
Упустив випадково чоловік сокиру до річки. Сидить собі та плаче. Раптом з води з’являється жаба, і промовляє до нього:
— Ти чого плачеш?
— Та ось, сокиру упустив.
Молдовська народна казка
Гуляє дівчинка по лісі, а на зустріч ведмідь, на двох ногах іде, наче людина. Злякалася дівчинка, хотіла пуститися навтіки, а ведмідь підійшов до неї й лапу простягає. Дивиться дівчинка, а в лапі скалка. Витягла вона скалку, а ведмідь уклонився і в ліс пішов.